Лейбористи зберігають владу в Норвегії після напружених виборів
Джерело: The Guardian
Норвезька Лейбористська партія, очолювана прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стере, ймовірно, залишиться при владі після дострокових виборів, результати яких засвідчили незначну перевагу лівоцентристів та зростання підтримки популістської правої Партії прогресу.
Після підрахунку 75% голосів державний мовник NRK прогнозує, що лівоцентристські сили отримають 89 місць у парламенті, тоді як правоцентристи – 80. Для формування більшості потрібно щонайменше 85 місць.
“Дуже близько, але лівоцентристи лідирують”, – заявив директор з досліджень Норвезької національної програми з вивчення виборів Йоганнес Берг. Водночас він підкреслив, що Партія прогресу показала найкращий результат за останні роки, фактично подвоївши підтримку порівняно з попередніми виборами.
Лейбористи залишаються найбільшою політичною силою країни, тоді як Консервативна партія зазнала найгіршої поразки за два десятиліття. Серед ключових тем кампанії були зростання вартості життя, податки на багатство, інвестиції норвезького нафтового фонду в Ізраїль та майбутні відносини з адміністрацією Дональда Трампа.
Підтримка Партії прогресу виявилася особливо високою серед молодих чоловіків, що дехто вже охрестив “магафікацією” норвезької політики. Спостерігачі не виключали, що у разі перемоги правих її лідерка Сільві Лістхауг могла б очолити уряд.
Попередні підрахунки свідчать, що прем’єр Йонас Гар Стере, який керує країною з 2021 року, збереже свою посаду. Очікується також, що колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг, який активно підтримував Лейбористську партію під час кампанії, обійме посаду міністра фінансів.
Вибори супроводжувалися рекордною явкою: 1,9 мільйона громадян проголосували достроково, більшість цих бюлетенів були враховані ще до закриття виборчих дільниць. Попри зростання популярності правих, перемога лівоцентристів робить Норвегію винятком серед сусідніх скандинавських країн – у Швеції та Фінляндії наразі при владі перебувають праві уряди.
- Центральна виборча комісія (ЦВК) Молдови 3 серпня вирішила виключити чотири партії зі списку тих, що мають право брати участь у парламентських виборах 28 вересня. Серед них “Альтернативні сили порятунку Молдови”, партія “Шанс” і партія “Перемога”, які входять до проросійського блоку “Перемога”, близького до засудженого олігарха-втікача Ілана Шора.
Норвезька Лейбористська партія, очолювана прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стере, ймовірно, залишиться при владі після дострокових виборів, результати яких засвідчили незначну перевагу лівоцентристів та зростання підтримки популістської правої Партії прогресу.
Прессекретарка Білого дому Каролін Левітт категорично заперечила інформацію зі статті The Wall Street Journal, у якій йдеться про так звану “книжку до дня народження” Джеффрі Епштейна, що містить лист із підписом президента США Дональда Трампа. У своєму дописі в соціальній мережі X Левітт назвала матеріал “фейковими новинами” та частиною “демократичного обману щодо Епштейна”.
Президент США Дональд Трамп різко засудив жорстоке вбивство 23-річної української біженки Ірини Заруцької, яке сталося 22 серпня на станції Lynx Blue Line у Шарлотті, Північна Кароліна. У своєму дописі в Truth Social Трамп назвав напад “жахливим” і звинуватив демократичну владу в недостатній жорсткості до злочинців, що, на його думку, призвело до трагедії.
Адміністрація президента США Дональда Трампа в односторонньому порядку припинила співпрацю з європейськими країнами у протидії дезінформації, що поширюється Росією, Китаєм та Іраном. Про це повідомило видання Financial Times із посиланням на трьох європейських чиновників.
Юристи, які представляють маєток скандального фінансиста Джеффрі Епштейна, передали Конгресу копію так званої “книжки до дня народження”, створеної до його 50-річчя у 2003 році. Ця книжка містить зокрема й лист із підписом Дональда Трампа, існування якого останній заперечував. Про це повідомило видання The Wall Street Journal.