Литва готова відправити свої війська в Україну у межах миротворчої місії
Джерело: Bloomberg
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна готова розгорнути війська в Україні у межах миротворчої місії після припинення вогню.
“Моя країна готова надати необхідну підтримку. Ми говоримо про дуже конкретну кількість наших військових, але всі країни в цій коаліції мають взяти на себе зобов’язання надати таку підтримку”, – сказав він в інтерв’ю Bloomberg Television.
Європейські лідери планують зустрітися в Парижі наступного тижня, щоб обговорити плани підтримки України на тлі покращення стосунків США з Росією, що непокоїть Європу.
Науседа похвалив президента США Дональда Трампа за його намір якнайшвидше припинити війну, але наголосив, що російський президент Володимир Путін експлуатує цей процес, аби досягти своїх цілей.
“Поки що Росія імітує переговори, говорить про можливий мир і можливе припинення вогню, але вони навіть не готові дотримуватися режиму припинення вогню, оскільки обіцяли не нападати, не завдавати ударів по критичній інфраструктурі”, — сказав Науседа.
- Литва підтримала пропозицію Європейського Союзу щодо виділення Україні до 40 млрд євро військової допомоги у 2025 році та наполягає на стабільному фінансуванні у майбутньому, щоб запобігти новому російському вторгненню.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.