Литва готова відправити свої війська в Україну у межах миротворчої місії
Джерело: Bloomberg
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна готова розгорнути війська в Україні у межах миротворчої місії після припинення вогню.
“Моя країна готова надати необхідну підтримку. Ми говоримо про дуже конкретну кількість наших військових, але всі країни в цій коаліції мають взяти на себе зобов’язання надати таку підтримку”, – сказав він в інтерв’ю Bloomberg Television.
Європейські лідери планують зустрітися в Парижі наступного тижня, щоб обговорити плани підтримки України на тлі покращення стосунків США з Росією, що непокоїть Європу.
Науседа похвалив президента США Дональда Трампа за його намір якнайшвидше припинити війну, але наголосив, що російський президент Володимир Путін експлуатує цей процес, аби досягти своїх цілей.
“Поки що Росія імітує переговори, говорить про можливий мир і можливе припинення вогню, але вони навіть не готові дотримуватися режиму припинення вогню, оскільки обіцяли не нападати, не завдавати ударів по критичній інфраструктурі”, — сказав Науседа.
- Литва підтримала пропозицію Європейського Союзу щодо виділення Україні до 40 млрд євро військової допомоги у 2025 році та наполягає на стабільному фінансуванні у майбутньому, щоб запобігти новому російському вторгненню.
25 лютого Національний банк України ввів в обіг три нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії “Ми сильні. Ми разом”, присвяченої єдності України та її регіонам.
Поліція Австралії провела масштабну перевірку урядової резиденції в Канберрі після того, як прем’єр-міністр був змушений терміново змінити місце перебування під тиском реальної загрози, причина якої поки невідома.
У BBC перепросили за те, що показали трансляцію церемонії вручення нагород кінопремії BAFTA з расистським вигуком.
Оголошення лауреата цьогорічної Прітцкерівської премії з архітектури перенесли після того, як ім’я директора фонду Тома Прітцкера знайшли в так званих “файлах Епштейна”.
24 лютого США не підтримали резолюцію ООН “Підтримка тривалого миру в Україні”. За документ проголосували 107 країн, проти виступило 12, зокрема РФ та Білорусь, тоді як утрималося – 51, зокрема США, Китай та Угорщина.