Литва спрямувала €10 млн на далекобійні можливості України

Джерело: Міноборони

Міністерство національної оборони Литви скерувало 10 млн євро на виробництво сучасного далекобійного озброєння Україні.

10 мільйонів євро — саме стільки Міністерство національної оборони Литви спрямувало на виробництво сучасного українського далекобійного озброєння, — зазначили у Міноборони.

У відомстві пояснили, що це результат першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у грудні 2024 року.

Спільно з литовськими партнерами працюємо над наступним етапом — ще 10 мільйонів євро допомоги, які дозволять розширити виробництво й підсилити наші далекобійні можливості ще більше, — зауважив глава Міноборони Рустем Умєров, додавши, що це стратегічна інвестиція в силу України, нашу незалежність та безпеку всієї Європи.

Також міністр виловив вдячність уряду і народу Литви за рішучу підтримку, стратегічне бачення та реальний внесок у нашу перемогу.

Додамо, у березні Умєров провів переговори з міністеркою оборони Литви Довіле Шакалієне під час візиту до Данії. Сторони обговорили постачання зброї, боєприпасів та співпрацю в оборонній промисловості.

Окрім того, Литва підтримала пропозицію Європейського Союзу щодо виділення Україні до 40 млрд євро військової допомоги у 2025 році та наполягає на стабільному фінансуванні у майбутньому, щоб запобігти новому російському вторгненню.

Також президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна готова розгорнути війська в Україні у межах миротворчої місії після припинення вогню.

Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.

18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.