Литва спрямувала €10 млн на далекобійні можливості України

Міністерство національної оборони Литви скерувало 10 млн євро на виробництво сучасного далекобійного озброєння Україні.

10 мільйонів євро — саме стільки Міністерство національної оборони Литви спрямувало на виробництво сучасного українського далекобійного озброєння, — зазначили у Міноборони.

У відомстві пояснили, що це результат першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у грудні 2024 року.

Спільно з литовськими партнерами працюємо над наступним етапом — ще 10 мільйонів євро допомоги, які дозволять розширити виробництво й підсилити наші далекобійні можливості ще більше, — зауважив глава Міноборони Рустем Умєров, додавши, що це стратегічна інвестиція в силу України, нашу незалежність та безпеку всієї Європи.

Також міністр виловив вдячність уряду і народу Литви за рішучу підтримку, стратегічне бачення та реальний внесок у нашу перемогу.

Додамо, у березні Умєров провів переговори з міністеркою оборони Литви Довіле Шакалієне під час візиту до Данії. Сторони обговорили постачання зброї, боєприпасів та співпрацю в оборонній промисловості.

Окрім того, Литва підтримала пропозицію Європейського Союзу щодо виділення Україні до 40 млрд євро військової допомоги у 2025 році та наполягає на стабільному фінансуванні у майбутньому, щоб запобігти новому російському вторгненню.

Також президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна готова розгорнути війська в Україні у межах миротворчої місії після припинення вогню.

У Литві завершили збір коштів на закупівлю дронів для України. Загалом вдалося зібрати понад 5,6 мільйона євро.
Литва передала Україні новий пакет військової допомоги вартістю 80 мільйонів євро.
Уряд Литви спрямує майже 32 мільйони євро на підтримку освіти українців, які залишили країну через війну. Виділені кошти розподілять між студентами та школярами, повідомляє LRT.
19 лютого глава Литви Гітанас Науседа закликав союзників до рішучих дій для підтримки України та зміцнення безпеки Європи.

У ніч на 4 листопада та напередодні підрозділи Сил оборони України уразили два російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир” і вогневу групу противника на тимчасово окупованій території Криму. Також під удар потрапили пункт управління безпілотниками на Запоріжжі та склад матеріально-технічних засобів на Луганщині.

Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.

Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.

3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.

У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.