Людство стало універсальним виживальцем задовго до великої міграції з Африки – нове дослідження
Задовго до того, як Homo sapiens остаточно покинули Африку й розселилися по світу, вони вже кілька разів намагалися вирватися за межі континенту – безуспішно. Лише близько 50 тисяч років тому сталася справжня хвиля міграції: наш вид рушив на північ і схід – до Європи, Азії, а згодом і в усі куточки планети. Чому саме ця спроба виявилася вдалою?
Відповідь на це запитання шукає нове дослідження, опубліковане в журналі Nature. Команда археологів та еволюційних біологів дійшла висновку: секрет прориву полягав у тому, що Homo sapiens до цього вже встигли натренуватися жити у найрізноманітніших умовах.
Починаючи приблизно 70 тисяч років тому, мисливці-збирачі почали активно освоювати нові для себе середовища: від густих лісів Центральної й Західної Африки до безводних пустель на півночі континенту. Люди навчилися не лише виживати в цих екстремальних умовах, а й передавати здобуті знання, розвивати культуру співпраці та соціальні зв’язки.
“Велике питання в дослідженнях походження людини – чому саме ця хвиля міграції 50 тисяч років тому була успішною. Наші результати показують, що однією з причин стала екологічна гнучкість людей”, – пояснює археологиня з Університету Лойоли в Чикаго Емілі Галлетт, одна з авторок дослідження.
Команда проаналізувала низку археологічних знахідок по всій Африці. Серед них – сліди життя в лісових регіонах Малаві та Південної Африки, а також у посушливих зонах сучасної Лівії та Намібії. Докази вказують на розширення екологічної ніші Homo sapiens саме в критичний період – за 20 тисяч років до великого виходу з Африки.
“Починаючи з 70 тисяч років тому, ми бачимо суттєве розширення спектра середовищ, які люди активно використовували. Вони навчилися виживати в різних типах лісів, пустелях, високогір’ї, навіть у щільних лісових масивах”, – розповідає археологиня Елеанор Скеррі з Інституту геоантропології Макса Планка.
Паралельно зі змінами клімату – зокрема, похолоданням і посухами в Африці напередодні льодовикового періоду – Homo sapiens довелося пристосовуватися до нових, складніших умов. І їм це вдалося – завдяки культурним досягненням, обміну знаннями між поколіннями та здатності до кооперації.
“Здатність виживати в багатьох середовищах – це не просто адаптація, це ознака того, що на той час люди вже стали справжніми універсалами. Вони були готові до викликів будь-якого типу, включно з суворими тундрами Сибіру”, – додає еколог-еволюціоніст з Кембриджського університету Андреа Маніка.
Отже, секрет успіху Homo sapiens не в одному проривному кроці – а в поступовому накопиченні вмінь виживати, пристосовуватися та співпрацювати в умовах, які раніше здавались неможливими для життя. І саме ця еволюційна “універсальність” стала тим інструментом, який дозволив нам перетворити весь світ на наш дім.
- Динозаври могли зовсім не зникати поступово до удару астероїда, що стався близько 66 мільйонів років тому. Нове дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, надає переконливі докази, що ці істоти не були на межі зникнення до масштабної катастрофи – навпаки, вони, ймовірно, почувалися доволі добре.
Білий дім призупинив використання поліграфів у Пентагоні після того, як старший радник міністра оборони Піта Гегсета Патрік Вівер поскаржився, що може стати об’єктом перевірки.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Кабінет Міністрів ухвалив рішення виділити 300 мільйонів гривень на підтримку університетів у прифронтових та прикордонних регіонах.
У п’ятницю, 26 липня, Туреччина встановила новий рекорд температури для континентальної Європи — +50,5°C. Цей показник зафіксували в районі Сілопі провінції Ширнак.
Петер Мадяр, лідер угорської опозиційної партії “Тиса” висловився проти прискореного вступу України до Європейського Союзу.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 26 липня. Від початку доби на фронті відбулося 122 бойові зіткнення.