Люксембург збільшив свій внесок до Фонду підтримки енергетики України до €12 млн

Джерело: Міністерство енергетики України

Уряд Люксембургу офіційно збільшив свій внесок до Фонду підтримки енергетики України до 12 мільйонів євро. Додаткові 10 мільйонів євро вже надійшли та повністю доступні на спеціальному рахунку Фонду.

У Міненерго наголосили, що допомога надійшла одразу після Конференції з відновлення України 2025, яка минулого тижня відбулася в Римі. Там Україна та її партнери узгодили ключові кроки для підвищення енергетичної стійкості країни.

Від моменту запуску у квітні 2022 року Фонд мобілізував понад 1,16 мільярда євро від більш ніж 33 донорів, що дозволило укласти понад 790 контрактів на постачання та укласти зобов’язань на суму 669 мільйонів євро. Поставка здійснювалася понад 50 українським енергетичним компаніям у 21 регіоні України.

Наразі Фонд потребує додаткових 617 мільйонів євро, тому секретаріат закликає міжнародних партнерів збільшити внески.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.