Майбутній уряд Німеччини готується до рекордних витрат на армію та інфраструктуру
Джерело: Bild
Майбутній уряд Німеччини обговорює масштабні інвестиційні пакети, котрі можуть перевищити сотні мільярдів євро. Як повідомляє Bild, на переговорах між ХДС/ХСС і СДПН мовилося про створення двох спеціальних фондів: одного для Бундесверу, іншого — для модернізації інфраструктури.
За інформацією видання, у кожен із цих фондів можуть спрямувати “значно більше 100 мільярдів євро”.
Провідні німецькі економісти оцінюють потреби в фінансуванні оборони в 400 мільярдів євро, а на інфраструктурні проєкти може знадобитися до 500 мільярдів євро.
Паралельно обговорюється можлива реформа так званого “боргового гальма” — закону, що обмежує зростання державного боргу. Лідер ХДС Фрідріх Мерц висловив обережну готовність до змін, але наразі невідомо, коли вони можуть відбутися. Виглядає малоймовірним, що реформа буде ухвалена до кінця березня, а після виборів ультраправі АдН та “Ліві” можуть її заблокувати, оскільки для прийняття змін необхідні дві третини голосів у Бундестазі.
Раніше повідомляли, що новий уряд Німеччини більш жорстко ставитиметься до Росії та активніше підтримуватиме Україну. Лідер партії ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, майбутній канцлер, виступав за передачу Києву далекобійних ракет Taurus, а тепер заявив про готовність реалізувати європейську безпеку без допомоги США. Окрім того, партнерами його партії можуть стати “яструби” з відхідного уряду.
Зауважимо, лідер ХДС Фрідріх Мерц відомий проукраїнською позицією та готовий передати далекобійні ракети Taurus. Саме він має найбільші шанси стати наступним канцлером Німеччини.
Читайте також: Що варто знати про федеральні вибори в Німеччині 2025 року
- Голова Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку у разі, якщо займе посаду канцлера за підсумками дострокових виборів до бундестагу.
- Співголова “Альтернативи для Німеччини” (AfD) Аліса Вайдель заявила про бажання відновити відносини з Росією, назвавши її “великою державою”, закликавши до скасування санкцій. Вона також висловила підтримку відновленню газопроводів “Північний потік”, що безпосередньо грає на користь Кремля.
- У Німеччині відбулися масові протести проти правого екстремізму та співпраці партій з “Альтернативою для Німеччини” (AfD). У Мюнхені люди вийшли на протест під гаслом “Демократія потребує тебе”. За даними поліції, на акцію прийшло понад 200 тисяч осіб, тоді як організатори стверджують, що учасників було більше ніж 320 тисяч.
Російська служба “Радіо Свобода” з 15 квітня зупинила мовлення в середньохвильовому діапазоні 1386 кГц. У медіа не уточнили тривалість зупинення трансляції.
Європейський Союз попередив президента Сербії Александара Вучича, що його участь у параді 9 травня в Москві може поставити хрест на євроінтеграційних прагненнях країни.
15 квітня Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому проєкт закону “Про внесення зміни до частини першої статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу (цькування)”.
Попри заявлену мету скоротити торговельний дефіцит США, президент Дональд Трамп фактично знищує одну з найбільш конкурентоспроможних експортних галузей країни — вищу освіту.
15 квітня Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу проект закону щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.