Майже 8 тисяч російських церков продовжують свою діяльність в Україні
Джерело: Опендатабот
Станом на сьогодні в Україні продовжують власну діяльність 7 826 Московського патріархату, попри офіційну заборону. За майже чотири роки війни 934 релігійні громади офіційно перейшли до Православної церкви України. Водночас у ПЦУ зазначають, що нині в їх підпорядкуванні знаходиться близько 9 тисяч релігійних громад.
Найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік – тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, тоді як у 2025-му – 157.
Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Нині лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність.
Водночас 67 релігійних організацій із так званими “примусовими назвами”, які Міністерство юстиції, відповідно до закону, надало у 2022 році налічувалося в Україні на кінець 2022 року. У ЄДР було зазначено, що релігійна організація не вказала свою приналежність до Московського патріархату. З часом частина таких громад припинила діяльність або змінила назву, приховавши зв’язки з росіянами. Тоді як лише три з цих організацій офіційно перейшли до ПЦУ. Наразі громад, які мають примусову назву, залишилося 39, усі вони зосереджені в Чернівецькій області.
Ще 22 релігійні громади, які приховували або не декларували зв’язки з МП, припинили діяльність або перебувають у процесі припинення за власним бажанням.
У Православній Церкві України зазначають, що тривалість переходу релігійних організацій залежить від організованості громади та часу проходження юридичних процедур. Чітких часових рамок не має, адже є громади, які проходять процедуру за місяць, а іншим потребується півроку й більше.
Довідка. 23 вересня 2024 року набув чинності Закон України “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”. Він забороняє на території України діяльність релігійних організацій, які належать або мають ознаки зв’язку з Московським патріархатом. У законодавстві чітко визначено, за якими ознаками можна встановити таку приналежність, а також прописано процедуру її виявлення. Спеціальна комісія отримала право звертатися до суду, щоб припинити діяльність організацій, щодо яких ці зв’язки доведені.
- Державна служба з етнополітики та свободи совісті винесла припис про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації УПЦ Московського патріархату.
- Служба безпеки викрила ще трьох кліриків УПЦ МП, які під час проповідей та спілкування з парафіянами виправдовували злочини Кремля та закликали до підтримки окупантів.
- У Донецькій області затримали клірика УПЦ МП, який співпрацював з ворожими спецслужбами, та коригував російські атаки по захисниках України.
- Правоохоронці Закарпатської області повідомили про підозру священникові УПЦ МП та ще одному чоловікові, які прогулювалися вулицями з радянською символікою.
У прифронтовому Запоріжжі запрацював перший підземний дитячий садок, розрахований на 115 дітей.
Російські окупанти завдали авіаційного удару по Сумах чотирма керованими авіабомбами. Внаслідок атаки зафіксували влучання у двох місцях.
Росія розширила кампанію ударів по українській інфраструктурі, зосередившись на мостах через Дніпро в Києві. За останні дні атаки зафіксували на кількох переправах на півночі та півдні столиці. Хоча повністю зруйнувати ці масивні бетонні конструкції складно, повторні удари здатні пошкодити їхні несучі елементи, через що влада змушена обмежувати або повністю перекривати рух задля уникнення обвалів.
На автодорозі Броди — Шептицький сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинув п’ятирічний зубр європейський вагою 700 кг. Про це повідомив начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Андрій Сенюк.
Вчені проаналізували десятиліття наукових робіт за участю майже трьох мільйонів дітей віком до 18 років із 64 країн, зафіксувавши гірші результати в навчанні, мовленні, поведінці та емоційній регуляції у тих, хто проводить за гаджетами більше часу.