Макрон відвідав Гренландію на тлі погроз Трампа щодо її анексії
Президент Франції Емманюель Макрон у неділю здійснив візит до Гренландії, демонструючи солідарність з Данією та рішучість Європи на тлі агресивних заяв експрезидента США Дональда Трампа про можливу анексію острова.
Джерело: Reuters.
Це перший візит іноземного лідера до Гренландії після того, як Трамп публічно заявив про бажання США “захопити” стратегічно важливий арктичний регіон, багатий на ресурси, і не виключив застосування сили. У березні цього року американську військову базу на острові відвідав віцепрезидент США Джей Ді Венс.
Макрон прибув на запрошення прем’єр-міністрів Данії та Гренландії. За словами французької сторони, його візит є сигналом підтримки територіальної цілісності Данії та прагнення захистити регіон від “зловживань”. Президент Франції планує відвідати столицю Нуук, льодовик та гідроелектростанцію, що фінансується Євросоюзом, а також обговорити з місцевою владою безпекову ситуацію в Арктиці та кліматичні загрози.
Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що Франція підтримувала острів із моменту перших заяв про його можливе захоплення: “Ця підтримка – і необхідна, і приємна”.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро у коментарі RTL підкреслив: “Гренландія – це європейська територія, і цілком природно, що Європа, а зокрема Франція, демонструє свою зацікавленість”.
Згідно з опитуванням IFOP, 77% французів і 56% американців не схвалюють ідею анексії Гренландії США. Водночас 43% французів підтримали б застосування військової сили для запобігання такому вторгненню.
Попри те, що Гренландія має статус самоврядної території в складі Данії і не є частиною ЄС, Париж розглядає можливість надання нової якості партнерству між островом та Євросоюзом.
На тлі зростання агресивності з боку Вашингтона, Данія – один із найближчих союзників США в Європі – активізує військову співпрацю з Францією. Зокрема, Копенгаген нещодавно замовив французькі зенітні ракети. На думку аналітиків, залучення Франції як єдиної ядерної держави ЄС дозволяє Данії проєктувати “жорстку силу” у відповідь на нову геополітичну динаміку.
“Більш агресивна позиція адміністрації Трампа стала шоком, який робить французьке бачення більш автономної Європи привабливим для Данії”, – прокоментував Флоріан Відаль з аналітичного центру IFRI. – “З погляду скандинавських країн, Франція – це військова сила, яка має значення”.
- Міністерство оборони США має намір включити Гренландію у зону відповідальності Північного командування збройних сил, котре займається забезпеченням оборони Північної Америки. Рішення має символічне й стратегічне значення, позаяк тісніше інтегрує острів до американської системи оборони, особливо у контексті посилення впливу в Арктиці.
Українські лікарі взялися за лікування військового, котрий понад 15 місяців провів у російському полоні та повернувся з тілесним нагадуванням про катування – випаленим росіянами написом “слава России”.
У Німеччині тривають дискусії стосовно відновлення обов’язкової військової служби. Повернення до призову підтримують не лише політики, а й ключові представники бізнесу – попри те, що це означатиме втрату десятків тисяч молодих працівників для економіки, яка вже страждає від дефіциту кадрів.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу 15 червня заявив, що його країна завдала авіаударів по Ірану, аби запобігти “ядерному Голокосту”. Уряд Ізраїлю мав розвіддані, що Іран був всього за кілька місяців від створення першої ядерної зброї.
15 червня президент Володимир Зеленський поінформував, що у червні Росія вже запустила проти України близько 2,8 тисячі ударних безпілотників, майже три тисячі керованих авіаційних бомб та 140 ракет різних типів.
15 червня у Генштабі підтвердили, що у межах зниження спроможностей противника з виготовлення ударних безпілотних літальних апаратів, 15 червня підрозділи Сил спеціальних Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали ураження по важливому об’єкту воєнно-промислового комплексу російського агресора.