Мер-колаборант Куп’янська помер у лікарні після замаху
Джерело: Андрій Юсов у коментарі “Суспільному”
Ексмер Купʼянська Геннадій Мацегора, якого звинувачують у держзраді, помер у лікарні після замаху.
Спочатку інформацію про смерть ексмера Куп’янська Мацегори поширили у соцмережі. Згодом представник Головного управління розвідки Андрій Юсов підтвердив її.
Своєю чергою, у Харківській облпрокуратурі повідомили, що судовий процес щодо держзради колишнього мера Куп’янська триватиме, допоки офіційно не встановлять його смерть.
Речник обласної прокуратури Дмитро Чубенко пояснив, що має бути українське свідоцтво про смерть, оформлене відповідно його родичами або вповноваженими особами.
Факт того, що десь будуть класти труну у землю, не свідчить жодним чином про смерть особи, – сказав Чубенко.
Наразі ж жодних підстав для закриття справи про держзраду немає, зазначив речник прокуратури.
Під час окупації Мацегора добровільно почав співпрацю з ворогом і обійняв посаду міського голови Купʼянська Харківської області. За даними ГУР, в червні 2022 року Мацегора підписав так званий протокол про створення окупаційної Харківської адміністрації і публічно про це оголосив.
Після звільнення Купʼянська колаборант разом з окупантами втік до Бєлгородської області, де мав посилену охорону. Однак після замаху Мацегора перебував у лікарні у критичному стані.
- У Херсонській області затримано двох колаборанток, які працювали на РФ у період окупації правобережної частини регіону.
- Військова контррозвідка СБУ затримала колишнього охоронця російської катівні, який співпрацював з ворогом під час окупації Херсона, а після звільнення мобілізувався до ЗСУ.
- Слідчі Нацполіції оголосили про підозру колишнім міліціонерам, які очолили російські катівні на ТОТ Запорізької області.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.