Міноборони суттєво скоротило терміни постачання техніки та зброї на фронт

Джерело: Міноборони

З 1 листопада Міністерство оборони України скоротило терміни постачання техніки та зброї в ЗСУ – відтак нова зброя вітчизняного виробництва потраплятиме на фронт швидше.

На період воєнного стану скорочується виробничий цикл, а також спрощується процес випробувань. Це істотно допоможе виробникам.

Відтепер саме виробник визначає, за якими технічними параметрами він здаватиме замовнику продукцію, а військові погоджують перелік параметрів. Раніше військові прописували в технічних умовах значний перелік цих параметрів.

“Ми скасували надмірні випробування зброї, які не пов’язані з підтвердженням її боєздатності, скоротили кількість всіляких перевірок на різних етапах виробництва, залишивши лише найдоцільніші, спрощуємо механізми постачання зброї та техніки у війська”, – наголосив заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.

Запроваджені зміни також дозволять військам отримувати нові зразки ОВТ швидше. Раніше, наприклад, щоб забезпечити гарантійний термін зберігання (для зброї це 10 років), новому зразку ОВТ треба було пройти прискорені кліматичні випробування протягом шести місяців, а іноді й року, щоб визначити, чи буде він працездатним протягом 10 років. Ця вимога зараз скасовується.

Адже в багатьох випадках виробник чітко розуміє, що немає жодної необхідності зберігати цей зразок протягом 10 років, бо він одразу з конвеєра йде на фронт. Отже, ці показники терміну зберігання ніяк не впливають на якість застосування зразка.

Зокрема, у відомстві наголосили, що відтепер Збройні сили та Міністерство оборони наполягатимуть на підтвердженні лише трьох чинників: ефективності зразка техніки, його безпечності для особового складу та надійності в експлуатації.

Виробник бере на себе цілковиту відповідальність за якість виготовленої зброї, обсяг необхідних випробувань та всі ризики, пов’язані з постачанням цієї зброї до ЗСУ.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.