Місце, де зростають діти, впливає на їхнє психічне здоров'я - дослідження

Джерело: euronews

Дослідники виявили, що місце, де зростають діти, впливає на їхнє психічне здоров’я. Зокрема ті, хто зростає у сільській місцевості, більш схильні до депресії, замкнутості та емоційних проблем, тоді як у дітей з міста частіше розвиваються поведінкові проблеми, такі як синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ).

Нове дослідження охопило майже 20 000 дітей у Китаї. Воно свідчить про те, що місце, де росте дитина, має цілком різний вплив на її психічне здоров’я.

Результати дослідження, опубліковані у журналі Pediatric Investigation, показують, що тиск міського життя – від стресу у навчанні до перебування в обстановці, яка швидко змінюється – призводить до посилення поведінкових проблем. Натомість сільські діти зазнають емоційних труднощів, пов’язаних з бідністю, ізоляцією та розлукою з рідними.

Дослідники проаналізували дані майже 20 000 дітей віком від 6 до 16 років з сільських та міських шкіл Китаю та виявили суттєву різницю у психологічній поведінці дітей, залежно від їхнього місця проживання.

Діти з сільської місцевості показали вищі результати за показниками тривожності, депресії, соціальної ізоляції, “соматичних скарг” та проблем з увагою. Щодо міських дітей, то вони демонстрували більше соціальних проблем та недисциплінованої поведінки.

Дослідники також вивчили підгрупу з 3 003 учнів, у яких офіційно діагностували психічний розлад. У цій групі розрив між сільськими та міськими дітьми був ще більш помітний.

Зазначається, що у сільських дітей з психічними розладами частіше спостерігались замкнутість та депресивні симптоми, соціальні проблеми, проблеми з мисленням, порушення правил поведінки та агресивна поведінка. Натомість у міських учнів частіше спостерігались соматичні скарги та агресивна поведінка.

Один з найбільш вражаючих результатів стосувався гендерного аспектую У хлопців спостерігалися мережі психологічних симптомів, що значно відрізняються, залежно від того, чи проживали вони в сільській або міській місцевості, тоді як у дівчат подібних відмінностей у місці проживання не було виявлено.

Дослідники припускають, що це означає, що “психічне здоров’я хлопчиків може бути більш чутливим до контекстних відмінностей”, і що заходи втручання мають адаптуватися відповідним чином.

Дослідники вказують на кілька факторів, що спричиняють цей розрив. Діти із сільської місцевості Китаю часто зазнають соціально-економічних труднощів, мають обмежений доступ до освітніх ресурсів та послуг у галузі психічного здоров’я.

Ще одним важливим фактором є феномен “залишених дітей” – молодих людей, чиї батьки переїхали до міст на заробітки та яких виховують бабусі та дідусі чи інші родичі. У дослідженні мовиться, що така ситуація “імовірно викликає у дітей із сільської місцевості почуття нехтування, депресію та інші психологічні проблеми”.

Для міських дітей тиск спрямований в інший бік. У дослідженні вказано, що “величезна увага міських батьків до успішності у поєднанні з конкурентною системою освіти може призвести до більш ефективного виявлення та діагностики СДУГ та пов’язаних з ним поведінкових проблем”.

“Виявлені регіональні відмінності вимагають регіональних заходів для розв’язання унікальних проблем. Завдяки обґрунтованому розподілу ресурсів на основі спостережуваних психопатологічних моделей можна створити більш ефективну та інклюзивну систему охорони психічного здоров’я у різних регіонах”, – пишуть автори.

Автори дослідження припускають, що сільським районам Китаю необхідні ефективніші методи скринінгу психічного здоров’я, особливо щодо депресії, і доступніші послуги, включаючи телемедицину. Водночас міським районам слід зосередитися на більш ранній діагностиці СДУГ та покращення систем підтримки у школах та сім’ях.

Важливо наголосити про обмеження цього дослідження. У ньому психічне здоров’я дітей оцінювалося з допомогою одного інструменту, що може не давати повної картини.

Крім того, оскільки дослідження являло собою моментальний знімок ситуації, а не довгострокове спостереження, воно не може сказати нам, чи змінюються ці закономірності в міру дорослішання дітей, чи може раннє втручання покращити результати.

Дані отримані з однієї провінції на заході Китаю, тому, хоча результати і разючі, вони можуть бути незастосовні до всієї країни, не кажучи вже про глобальний масштаб.

Перші спроби хитрувати з’являються приблизно у чверті дітей уже до 10 місяців. До 17 місяців цей показник подвоюється, а до трьох років діти частіше й винахідливіше використовують неправду.

Місце, де зростають діти, впливає на їхнє психічне здоров’я – дослідження