«Між планом Зеленського і бюджетом немає нічого спільного»: Порошенко про держбюджет-2025

Джерело: Ірина Геращенко, Петро Порошенко

19 листопада народні депутати ухвалили проєкт державного бюджету на 2025 рік у другому читанні і в цілому. Фракція “Європейська Солідарність” розкритикувала його.

Бюджет в цілому підтримали 257 нардепів.

Лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко розкритикував проєкт держбюджету, бо той, за його словами, суперечить заявам Президента Зеленського щодо внутрішнього плану стійкості.

“Між планом і бюджетом немає нічого спільного. Цей бюджет мав би бути бюджетом перемоги. Про яку перемогу ви говорите, якщо фінансування Збройних Сил не збільшилося на жодну копійку? У цьому бюджеті ми мали б збільшувати зарплати військовим, а не зарплати прокурорам, суддям і силовикам. У кого підніметься рука за це голосувати?
У цьому бюджеті мало б бути не крадівництво дорожнього фонду, а будівництво фортифікаційних споруд і ліній захисту”.

Водночас п’ятий Президент нагадав, що в бюджет заклали понад 1,5 млрд гривень на телемарафон, тоді як ЄС виступали з критикою. Також він згадав про 1000 грн, які планують виділяти українцям.

“Коли кажуть, що ми рухаємося в Європу, то треба враховувати і звіт із розширення ЄС, де стверджується: заберіть гроші в брехливого, неправдивого і пропагандистського телемарафону. І сьогодні президент теж казав про чесність.

Коли кажуть — це не про вибори, то я повністю підтримую, що вибори зараз проводити не можна. То 1000 гривень, які ви хабарем заклали для кожного українця, — це якраз про вибори. Але українці хабарів не беруть”.

Прогнози бюджету

Доходи держбюджету у 2025 році передбачені у розмірі 2 трлн 336 млрд гривень, видатки – 3 трлн 938 млрд, 2 млн гривень (+19% порівняно з поточним роком).

Дефіцит складе 1 трлн 546 млрд гривень або 19,4% ВВП (цього року дефіцит 20,6% ВВП).

Наступного року Україна розраховує залучити від партнерів 38 млрд 823 млн гривень.

ВВП може зрости на 2,7 %. Курс долара закладено на рівні 45 гривень.

Прожитковий мінімум і мінімальна зарплата будуть на рівні 2024 року. В Кабміні вважають, що середня зарплата українців буде становити 24 тис. грн.

Витрати на сектор безпеки і оборони зростуть до 2 трлн. 223 млрд грн. Це 26,3% від прогнозованого ВВП країни.

Як розподілять бюджет

У 2025 році Кабмін пропонує взяти за основу таку програму:

  • Соціально незахищених громадян – 419,2 млрд грн.
  • Сфера охорони здоровʼя – 210,7 млрд.
  • Освіта – 169,3 млрд.
  • Медіа та культуру – 9,6 млрд.
  • Спорт – 5,6 млрд.
  • Пенсійне забезпечення – 237,9 млрд
  • Підтримка ветеранів війни – 5,8 млрд
  • Підтримка бізнесу -19,4 млрд
  • Резервний фонд – 43,9 млрд

На що зростуть витрати

Також Кабмін пропонує підвищити витрати на органи національної безпеки та оборони:

  • Міноборони – 1 трлн 568,1 млрд гривень (+34,7%),
  • Головне управління розвідки – 24,9 млрд (+37,3%),
  • РНБО – 322,8 млн (+2,9%),
  • СБУ – 41,7 млрд (+18,8%),
  • Служба зовнішньої розвідки – 6,5 млрд (+8,2%).

Можуть зрости витрати і на антикорупційні органи – НАБУ, НАЗК, АРМА та Бюро економічної безпеки (на 44,2%).

На органи центральної влади закладено на наступні суми:

  • Верховна рада – 3,1 млрд гривень (+5,3%),
  • Державне управління справами – 3,7 млрд (+16,9%),
  • Секретаріат Кабміну – 13,2 млрд (+15,7%).

На правоохоронні органи пропонують виділити:

  • МВС – 438,3 млрд гривень (+35,2%),
  • на прокурорів – прийняли поправку не збільшувати заробітні плати,
  • Управління держохорони – 3,7 млрд (+2,6%),
  • Держбюро розслідувань – 3,8 млрд (без змін).

Суттєві зростання витрат мають відбутися на Мінреінтеграції окупованих територій – 1,5 млрд грн, що порівняно з 2024 більше на 56%.

На Держагентство з відновлення інфраструктури планують закласти – 42,5 млрд, що на 61,2 % більше.

На Фонд Державного майна підвищити майже на 290% видатків, а саме – 2,8 млрд гривень.

На Міністерство розвитку громад та територій на 58,8%, тобто на 20,2 млрд грн.

Також пропонують збільшити на 81,5% – на Міністерство аграрної політики (9 млрд гривень), на 37,8% – на Міністерство енергетики (7 млрд гривень), на 50,1% – на Міністерство цифрової трансформації (4,2 млрд гривень), на 12,2% – на Міністерство захисту довкілля (10 млрд гривень), на 6,9% – на Міністерство розвитку стратегічних галузей промисловості (54,8 млрд гривень), на 20,2% – на Міністерство фінансів (674,2 млрд гривень), на 6,1% – на МОЗ (214,1 млрд).

На що скоротять витрати

Менше виділяти коштів у 2025 році планують:

  • Міністерству економіки;
  • Міністерству соціальної політики;
  • Міністерству у справах ветеранів;
  • Міністерству молоді та спорту;
  • Центральній виборчій комісії;
  • Міністерству закордонних справ;
  • Міністерству освіти і науки.

Також урізають витрати та на Державне космічне агентство.

Які правки прийняли

До другого читання прийняли поправки щодо таких норм:

  • 90 млрд грн кредитних коштів надійдуть до державного бюджету від Великобританії лише на покриття військових видатків, а саме — закупівлю зброї;
  • залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, тому скасовується субвенції обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн;
  • дозволили прифронтовим громадам НЕ перераховувати кошти до державного бюджету у розмірі загалом 593 млн грн;
  • додатково виділили 128 млн грн Укрзалізниці на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично — залізничного полотна). Співфінансування — обовʼязкова умова надання європейських коштів;
  • додатково виділили 277,1 млн грн НАН, зокрема на дослідження у військовій сфері;
  • виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП;
  • виключили зобовʼязання лікарням тримати гроші на рахунках в Казначействі.

10 квітня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко повідомив, що НБУ розпочав перевірку діяльності Фонду Порошенка, благодійного фонду Roshen та громадської організації “Справа Громад”. Як він зазначив, “підстави для цього — надумані, а питання — абсурдні”.

Принц Гаррі, герцог Сассекський 4 квітня здійснив несподіваний візит до України та відвідав поранених оборонців у львівській клініці Superhumans Centre. Герцог Сассекський приїхав спільно з чотирма ветеранами. Поїздку тримали в таємниці до виїзду з території України.

Пані посол США в Україні Бріджит Брінк залишає свою посаду. Інформацію офіційно підтвердила речниця Держдепартаменту Таммі Брюс.

З 31 країни, котрі беруть участь в обговоренні гарантування безпеки України після завершення бойових дій, половина вже заявила про готовність відправити в Україну свої війська. Проблема полягає в тому, що європейські країни досі не отримали згоди США на підтримку миротворчої місії, що заважає остаточно сформувати так звану “коаліцію охочих”.

Міністерство закордонних справ привітало ухвалення резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи “Російська агресивна війна проти України: необхідність притягнення до відповідальності та уникнення безкарності”.