«Між планом Зеленського і бюджетом немає нічого спільного»: Порошенко про держбюджет-2025

Джерело: Ірина Геращенко, Петро Порошенко

19 листопада народні депутати ухвалили проєкт державного бюджету на 2025 рік у другому читанні і в цілому. Фракція “Європейська Солідарність” розкритикувала його.

Бюджет в цілому підтримали 257 нардепів.

Лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко розкритикував проєкт держбюджету, бо той, за його словами, суперечить заявам Президента Зеленського щодо внутрішнього плану стійкості.

“Між планом і бюджетом немає нічого спільного. Цей бюджет мав би бути бюджетом перемоги. Про яку перемогу ви говорите, якщо фінансування Збройних Сил не збільшилося на жодну копійку? У цьому бюджеті ми мали б збільшувати зарплати військовим, а не зарплати прокурорам, суддям і силовикам. У кого підніметься рука за це голосувати?
У цьому бюджеті мало б бути не крадівництво дорожнього фонду, а будівництво фортифікаційних споруд і ліній захисту”.

Водночас п’ятий Президент нагадав, що в бюджет заклали понад 1,5 млрд гривень на телемарафон, тоді як ЄС виступали з критикою. Також він згадав про 1000 грн, які планують виділяти українцям.

“Коли кажуть, що ми рухаємося в Європу, то треба враховувати і звіт із розширення ЄС, де стверджується: заберіть гроші в брехливого, неправдивого і пропагандистського телемарафону. І сьогодні президент теж казав про чесність.

Коли кажуть — це не про вибори, то я повністю підтримую, що вибори зараз проводити не можна. То 1000 гривень, які ви хабарем заклали для кожного українця, — це якраз про вибори. Але українці хабарів не беруть”.

Прогнози бюджету

Доходи держбюджету у 2025 році передбачені у розмірі 2 трлн 336 млрд гривень, видатки – 3 трлн 938 млрд, 2 млн гривень (+19% порівняно з поточним роком).

Дефіцит складе 1 трлн 546 млрд гривень або 19,4% ВВП (цього року дефіцит 20,6% ВВП).

Наступного року Україна розраховує залучити від партнерів 38 млрд 823 млн гривень.

ВВП може зрости на 2,7 %. Курс долара закладено на рівні 45 гривень.

Прожитковий мінімум і мінімальна зарплата будуть на рівні 2024 року. В Кабміні вважають, що середня зарплата українців буде становити 24 тис. грн.

Витрати на сектор безпеки і оборони зростуть до 2 трлн. 223 млрд грн. Це 26,3% від прогнозованого ВВП країни.

Як розподілять бюджет

У 2025 році Кабмін пропонує взяти за основу таку програму:

  • Соціально незахищених громадян – 419,2 млрд грн.
  • Сфера охорони здоровʼя – 210,7 млрд.
  • Освіта – 169,3 млрд.
  • Медіа та культуру – 9,6 млрд.
  • Спорт – 5,6 млрд.
  • Пенсійне забезпечення – 237,9 млрд
  • Підтримка ветеранів війни – 5,8 млрд
  • Підтримка бізнесу -19,4 млрд
  • Резервний фонд – 43,9 млрд

На що зростуть витрати

Також Кабмін пропонує підвищити витрати на органи національної безпеки та оборони:

  • Міноборони – 1 трлн 568,1 млрд гривень (+34,7%),
  • Головне управління розвідки – 24,9 млрд (+37,3%),
  • РНБО – 322,8 млн (+2,9%),
  • СБУ – 41,7 млрд (+18,8%),
  • Служба зовнішньої розвідки – 6,5 млрд (+8,2%).

Можуть зрости витрати і на антикорупційні органи – НАБУ, НАЗК, АРМА та Бюро економічної безпеки (на 44,2%).

На органи центральної влади закладено на наступні суми:

  • Верховна рада – 3,1 млрд гривень (+5,3%),
  • Державне управління справами – 3,7 млрд (+16,9%),
  • Секретаріат Кабміну – 13,2 млрд (+15,7%).

На правоохоронні органи пропонують виділити:

  • МВС – 438,3 млрд гривень (+35,2%),
  • на прокурорів – прийняли поправку не збільшувати заробітні плати,
  • Управління держохорони – 3,7 млрд (+2,6%),
  • Держбюро розслідувань – 3,8 млрд (без змін).

Суттєві зростання витрат мають відбутися на Мінреінтеграції окупованих територій – 1,5 млрд грн, що порівняно з 2024 більше на 56%.

На Держагентство з відновлення інфраструктури планують закласти – 42,5 млрд, що на 61,2 % більше.

На Фонд Державного майна підвищити майже на 290% видатків, а саме – 2,8 млрд гривень.

На Міністерство розвитку громад та територій на 58,8%, тобто на 20,2 млрд грн.

Також пропонують збільшити на 81,5% – на Міністерство аграрної політики (9 млрд гривень), на 37,8% – на Міністерство енергетики (7 млрд гривень), на 50,1% – на Міністерство цифрової трансформації (4,2 млрд гривень), на 12,2% – на Міністерство захисту довкілля (10 млрд гривень), на 6,9% – на Міністерство розвитку стратегічних галузей промисловості (54,8 млрд гривень), на 20,2% – на Міністерство фінансів (674,2 млрд гривень), на 6,1% – на МОЗ (214,1 млрд).

На що скоротять витрати

Менше виділяти коштів у 2025 році планують:

  • Міністерству економіки;
  • Міністерству соціальної політики;
  • Міністерству у справах ветеранів;
  • Міністерству молоді та спорту;
  • Центральній виборчій комісії;
  • Міністерству закордонних справ;
  • Міністерству освіти і науки.

Також урізають витрати та на Державне космічне агентство.

Які правки прийняли

До другого читання прийняли поправки щодо таких норм:

  • 90 млрд грн кредитних коштів надійдуть до державного бюджету від Великобританії лише на покриття військових видатків, а саме — закупівлю зброї;
  • залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, тому скасовується субвенції обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн;
  • дозволили прифронтовим громадам НЕ перераховувати кошти до державного бюджету у розмірі загалом 593 млн грн;
  • додатково виділили 128 млн грн Укрзалізниці на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично — залізничного полотна). Співфінансування — обовʼязкова умова надання європейських коштів;
  • додатково виділили 277,1 млн грн НАН, зокрема на дослідження у військовій сфері;
  • виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП;
  • виключили зобовʼязання лікарням тримати гроші на рахунках в Казначействі.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен повідомила, що країна профінансує українську оборонну промисловість на 130 млн євро. 

Британське видання The Economist опублікувало обкладинку-ребус з “прогнозом” на 2025 рік. Серед тем – військові конфлікти, зміни клімату, штучний інтелект та інше.

Через 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Кремлі спробували пояснити, чому напад відбувається не за планами Москви. Так, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков поскаржився на участь у війні “усього НАТО”.

Київський апеляційний суд ухвалив рішення залишити під вартою військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнезділова. Його звинувачують у самовільному залишенні військової частини (СЗЧ).

Від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року команда Петра Порошенка спрямувала на допомогу ЗСУ понад 6 мільярдів 247 мільйонів гривень.