Міжнародний кримінальний суд може видати нові ордери на арешт Путіна
Джерело: Голос Америки
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може видати нові ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна за воєнні злочини скоєні ПВК “Вагнер”.
Справа щодо депортації українських дітей – не єдина, яку розслідує МКС. І це може призвести до нових ордерів на арешт Путіна та найвищого керівництва Росії.
Зокрема голова МКС Пьотр Гофманський вважає, що МКС може видати нові ордери на арешт Путіна. У цій ситуації все залежатиме від дій прокурора МКС.
“Він (прокурор – ред.) може зробити запит на ордер на арешт в досудових суддів МКС, які вирішать, чи є підстави для видачі майбутніх ордерів на арешт. Але безумовно прокурор чітко заявив, що він активно займається новими розслідуваннями в Україні, так само як і в інших країнах та ми очікуємо, що буде більше дій з цього приводу”, – розповів Гофманський.
Він додав, що ще однією причиною для видачі ордера може стати справа про воєнні злочини, скоєні найманцями російської ПВК “Вагнер”.
Статус вагнерівців з точки зору закону в Росії ще залишається невизначеним, однак сам Путін нещодавно визнав, що РФ фінансувала ПВК “Вагнер” з державного бюджету принаймні рік – з травня 2022 по травень 2023 року – витративши на найманців близько мільярда доларів.
Експерти з міжнародного права, вважають ця заява Путіна зробить легшою роботу міжнародних судів з переслідування російського керівництва за злочини, скоєні вагнерівцями.
Відомо, що 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна. Рішення МКС пов’язане з воєнними злочинами Путіна та Львової-Бєлової. Вони підозрюються у незаконній депортації українського населення, зокрема дітей.
- МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане. Вона 17 березня цього року видала ордер на арешт президенту Росії Володимиру Путіну і дитячому омбудсмену Марії Львової-Бєлової.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора вчора та у ніч на 11 квітня підрозділи Сил оборони України завдали вогневого ураження по низці логістичних та інших важливих об’єктів противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і безпосередньо на території РФ.
У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України у рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили дві бурові платформи на шельфі Каспійського моря.
9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.
Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.
9 квітня російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у Руській Лозовій Дергачівської громади, що на Харківщині.