Міжнародний кримінальний суд очолила суддя, котра видала ордер на арешт Путіна

Джерело: пресслужба МКС

11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.

Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.

Суддю Росаріо Сальваторе Айтала обрали першим віце-президентом, а суддю Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії обираються терміном на три роки і набувають чинності негайно.

На посаді Акане змінила польського юриста Петра Хофманського, котрий очолював МКС із березня 2021 року.

Вона зазначила, що, зокрема, зосередиться на зміцненні діалогу з державами-учасницями та країнами, які ще не ратифікували Римський статут.

Для мене велика честь бути обраною моїми колегами-суддями на посаду глави Міжнародного кримінального суду. У цей складний для Суду час потрібне стабільне, співпрацююче та єдине керівництво, — зауважила Акане.

17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

Читайте також: МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC

У ніч проти 25 листопада російські війська на човнах здійснили висадку через річку Оскіл південніше Новомлинська на Харківщині.

У ніч проти 25 листопада російські війська атакували столицю безпілотниками. Внаслідок чергового ворожого обстрілу у Деснянському районі загорівся балкон, тоді як у Дарницькому – уламки БпЛА впали на приватну забудову.

У Білому домі нещодавно розглядали можливість публічного заклику до офіційного запрошення України до НАТО, проте вирішили поки що цього не робити.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22.00 24 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 198 бойових зіткнень.

Литва забезпечить фінансування виробництва українських далекобійних безпілотників. Відповідний Меморандум про взаєморозуміння підписали у Вільнюсі між міністром оборони Рустемом Умєровим та міністром оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом.