Міжнародний кримінальний суд очолила суддя, котра видала ордер на арешт Путіна
Джерело: пресслужба МКС
11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.
Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.
Суддю Росаріо Сальваторе Айтала обрали першим віце-президентом, а суддю Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії обираються терміном на три роки і набувають чинності негайно.
На посаді Акане змінила польського юриста Петра Хофманського, котрий очолював МКС із березня 2021 року.
Вона зазначила, що, зокрема, зосередиться на зміцненні діалогу з державами-учасницями та країнами, які ще не ратифікували Римський статут.
Для мене велика честь бути обраною моїми колегами-суддями на посаду глави Міжнародного кримінального суду. У цей складний для Суду час потрібне стабільне, співпрацююче та єдине керівництво, — зауважила Акане.
17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.
Читайте також: МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC
- Російські пропагандисти планують провести низку заходів, метою яких буде “порятунок” репутації уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Белової.
- Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, імовірно, причетний до воєнного злочину, а саме депортації тисячі українських дітей на територію РБ.
- Міжнародний Червоний Хрест закликає звільнити голову Білоруського Червоного Хреста, який викликав міжнародне обурення через те, що вихвалявся тим, що активно переправляв українських дітей із контрольованих Росією територій до Білорусі.
- До Білорусі депортували тисячі українських дітей: деякі з них вже пройшли “військовий вишкіл” – The Telegraph.
- 5 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових за звинуваченнями у причетності до нападів на цивільну інфраструктуру України.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.