Міжнародний кримінальний суд очолила суддя, котра видала ордер на арешт Путіна

Джерело: пресслужба МКС

11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.

Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.

Суддю Росаріо Сальваторе Айтала обрали першим віце-президентом, а суддю Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії обираються терміном на три роки і набувають чинності негайно.

На посаді Акане змінила польського юриста Петра Хофманського, котрий очолював МКС із березня 2021 року.

Вона зазначила, що, зокрема, зосередиться на зміцненні діалогу з державами-учасницями та країнами, які ще не ратифікували Римський статут.

Для мене велика честь бути обраною моїми колегами-суддями на посаду глави Міжнародного кримінального суду. У цей складний для Суду час потрібне стабільне, співпрацююче та єдине керівництво, — зауважила Акане.

17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

Читайте також: МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.