МКС блокує спроби України створити спецтрибунал, який судитиме керівництво РФ – ЗМІ
Джерело: The Guardian
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС) блокує спроби України створити спеціальний трибунал, який матиме повноваження судити керівництво Росії за скоєні в Україні воєнні злочини.
Про це повідомив один із прихильників створення міжнародного трибуналу Філіп Сендс. Минулого тижня на конференції у Лондоні він звинуватив прокурора МКС Каріма Хана та деяких інших суддів у тому, що вони – проти ідеї спеціального міжнародного трибуналу не через принципові міркування, а у зв’язку з боротьбою за власні інтереси.
Дебати щодо того, чи можна переконати ООН створити спецтрибунал – окремий від МКС – для суду над найвищим керівництвом Росії, чи залишити цей процес менш авторитетним судам України, тривали рік і зайшли у глухий кут.
Україна розчарована такою ситуацією і закликала Велику Британію взяти ініціативу на себе.
МКС має право звинувачувати певних осіб у воєнних злочинах, однак він не має юрисдикції щодо воєнних злочинів росіян, оскільки РФ не ратифікувала Римський статут. Саме тому на цей час МКС інкримінує президенту Росії Володимиру Путіну лише звинувачення у крадіжці дітей з України.
За словами Сендса, ймовірність створення спецтрибуналу викликає занепокоєння у деяких членів G7, а саме США, Великої Британії та Франції, які остерігаються, що це створить прецедент, який призведе до висунення звинувачень іншим світовим лідерам.
“Для того, аби цей глухий кут тривав, в основному потрібно допомагати лише одній стороні – Росії. Це свідчить, що Захід розділений і нездатний діяти навіть у цьому питанні”, – додав Сендс.
За його словами, потрібно шукати об’єднання між українським та міжнародним трибуналом, наголосивши, що спецтрибунал не применшуватиме ролі МКС.
“Жахливий інцидент полягає у тому, що через 3-4 роки будуть висунуті звинувачення низці молодих людей, однак люди у верхівці залишаться непокараними”, – зауважив Сендс.
Залишаються побоювання, що Генеральна асамблея ООН або Рада Безпеки можуть не проголосувати за створення спецтрибуналу, зменшуючи його міжнародну легітимність. Росія, наприклад, могла б накласти вето на будь-який трибунал, якби Раду безпеки попросили створити такий орган.
Така ж ситуація виникне і з Генасамблеєю ООН, вважає Френк Хоффмейстер, голова юридичного департаменту закордонних справ ЄС.
Він пояснив, що 140 країн на Генасамблеї ООН підтримали засудження повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тоді як менше сотні держав підтримали створення реєстру збитків, завданих Україні Росією.
“Я не знаю, скільки б ви отримали голосів, якби сказали: “Покараймо Путіна”. Якщо підтримки – недостатньо, вся справа мертва і це запорука невдачі”, – наголосив Хоффмейстер.
Ще один варіант для створення спецтрибуналу полягає у тому, щоб Рада Європи заснувала орган через багатосторонню угоду, але це було б підтвердженням виключення Глобального півдня з міжнародного правосуддя, де домінує Захід.
- Генеральний прокурор Андрій Костін разом з керівницею розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Міжнародного кримінального суду Брендою Голліс побували на Харківщині — у місцях російських атак на цивільну інфраструктуру.
- Колишній посол Білорусі в Польщі Павло Латушко передав прокурорам Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі другу частину звіту, що містить нові матеріали, які підтверджують причетність “диктатора Олександра Лукашенка і його спільників до воєнних злочинів”. Йдеться, зокрема, про незаконне вивезення українських дітей до Білорусі.
Контррозвідка Служби безпеки та Національна поліція затримали у Харкові російську агентку, яка 20 червня цього року здійснила теракт проти оборонців Харкова. Вона передала військовим ЗСУ замінований скутер під виглядом волонтерської допомоги.
З наступного місяця у В’єтнамі скасують смертну кару за вісім злочинів, зокрема за розкрадання та дії, спрямовані на повалення уряду.
Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по Дніпропетровщині 24 червня зросла до 20 осіб.
В оновленій стратегії безпеки Великої Британії зазначається, що країна має бути готовою до можливого нападу на свою територію.
У Нью-Йорку завершився перший тур праймеріз на посаду мера, і лідером голосування став 33-річний демократ-соціаліст Зогран Мамдані – чинний член державних зборів штату. Як повідомляє The Washington Post, він набрав понад 43% голосів першого вибору в рейтинговій системі голосування. Колишній губернатор Ендрю Куомо, який намагався повернутися у велику політику після скандального відходу у 2021 році, фінішував другим із понад 36%.