Мобілізація в РФ призвела до дефіциту працівників в різних галузях – британська розвідка
Джерело: Міноборони Великої Британії
Росія планує набрати до армії 420 тисяч контрактників до кінця цього року, що вплине на робочу силу в низці невійськових галузей.
3 вересня 2023 року заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що нині вже мобілізовано 280 тисяч осіб. За словами аналітиків, ці цифри неможливо перевірити незалежним чином.
Як розповіли у відомстві, призов до армії в Росії продовжує негативно впливати на робочу силу в промисловості. Інститут економічної політики імені Єгора Гайдара встановив, що нестача працівників у промисловості Росії досягла нового максимуму в 42% у липні 2023 року, що на 7% більше, ніж у квітні 2023 року.
При цьому на відміну від призову в інших галузях, в ІТ-секторі Росія вжила заходів для збереження робочої сили. Це, ймовірно, свідчить про особливо гострий дефіцит у галузі після того, як близько 100 тисяч ІТ-працівників виїхали з Росії у 2022 році. Це, своєю чергою, становить 10% робочої сили ІТ-сектору.
Також у зведенні вказано, що 4 вересня 2023 року президент РФ Володимир Путін підписав указ про збільшення призовного віку для ІТ-спеціалістів з 27 до 30 років.
На думку фахівців, це вказує на те, що мобілізація та призов до армії в Росії посилили дефіцит робочої сили в невійськових сферах.
“Напередодні президентських виборів у Росії, запланованих на березень 2024 року, російська влада, ймовірно, намагатиметься уникнути подальших непопулярних мобілізацій”, – йдеться у повідомленні.
- У зв’язку із катастрофічними втратами російської армії очікується, що у найближчий час в РФ та на тимчасово окупованих нею територіях України розпочнеться масова примусова мобілізація населення. Її показники за різними оцінками можуть становити від 400 до 700 тисяч осіб.
13 жовтня російські війська продовжили атакувати дронами українську столицю. Зокрема уламки ворожих БпЛА упали у парку “Орлятко”.
США та європейські країни виробляють спільну пропозицію щодо закінчення російсько-української війни, яка має запропонувати Києву та Москві економічні стимули та гарантії безпеки в обмін на територіальний компроміс, пише колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на американського посадовця.
Колишній спецпредставник президента США з питань України, генерал Кіт Келлог не погоджується з думкою, що ініціатива у війні між Росією та Україною, зокрема через укладену зі США дизельну угоду, переходить на бік Москви.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував угоду президента США Дональда Трампа з Росією про постачання дизельного пального та закликав посилити санкції проти Москви.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен офіційно закликала держави-члени ЄС припинити видачу туристичних віз громадянам Росії, доки Москва не припинить свою агресію проти України.