Монголії доведеться пояснити, чому вона проігнорувала ордер МКС – Карім Хан

Джерело: Карім Хан в інтерв’ю BBC

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан повідомив про перспективи президента РФ Володимира Путіна постати перед судом.

Хан розповів, що після повномасштабного вторгнення, побував на місці подій, і коли почув історії, свідчення, побачив руйнування, та застосувати всю суворість закону було нескладно.

Також прокурор зауважив, що Монголії доведеться пояснити, чому країна проігнорувала ордер МКС.

Переговорний процес нині ведеться. Судді можуть дати свої рекомендації на випадок, якщо виявлять відсутність співпраці, але я не хочу нічого передбачати, тому що нині це питання вирішується між суддями та урядом Монголії, – зазначив він.

Водночас, відповідаючи на запитання про те, чи вірить, що глава РФ Володимир Путін перебуватиме на лаві підсудних у Гаазі, Хан запевнив, що так.

Люди сміялися, коли трибунал стосовно колишньої Югославії домагався ордерів на арешт Караджича і Младича, не кажучи вже про Мілошевича, коли Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне видавав ордер на арешт колишнього президента Чарльза Тейлора, але, як показала історія, ці люди, що володіли в минулому великою владою в своїй країні та регіоні, у підсумку опинилися на лаві підсудних. Є приклади, які показують, що якщо хтось робить, що заманеться, користуючись владою, не обмеженою вищою відповідальністю, його простір для маневру звужується, – пояснив прокурор.

Раніше речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Монголія завдала удару по МКС та системі міжнародного кримінального права. За його словами, невиконання урядом Монголії обов’язкового ордера МКС на арешт Путіна є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду та міжнародній системі кримінального права.

Зауважимо, 2 вересня Кремль повідомив, що президент РФ Володимир Путін прибув з державним візитом до Монголії, у межах зусиль стосовно реалізації запланованого нового газопроводу, що з’єднає Росію та Китай.

У МКС нещодавно наголосили, що монгольська влада відповідно до своїх зобов’язань має заарештувати російського президента РФ Володимира Путіна під час його візиту до країни.

Прессекретар МКС Фаді ель-Абдалла сказав, що суд покладається на держави-учасниці, включаючи Монголію, у “виконанні своїх рішень”. За його словами, у Монголії, як й інших членів МКС, є “зобов’язання співпрацювати із судом”. Це стосується й ордерів на арешт, зокрема щодо Путіна.

Поїздка, запланована на вівторок, стане першим візитом Путіна до країни, котра підписала Римський статут МКС, відколи суд виніс ухвалу про його арешт у березні 2023 року.

Раніше влада України закликала Монголію заарештувати Путіна під час його візиту та передати Міжнародному кримінальному суду в Гаазі. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не переймаються візитом, а всі його деталі “ретельно підготували”.

У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнному злочині – незаконній депортації сотень дітей з України. У Кремлі звинувачення відкинули, назвавши їх політично мотивованими. Ордер зобов’язує 124 країни, серед яких є й Монголія, заарештувати Путіна та передати його до Гааги для суду, якщо він ступить на їх територію.

У Міністерстві закордонних справ висловили сподівання на те, що влада Монголії усвідомлює, що російський президент – воєнний злочинець і додали, що викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям.

Трейлер нового фільму Ґрети Ґервіґ “Нарнія: Небіж чаклуна” за перший тиждень після виходу набрав понад 481,3 мільйона переглядів. За цим показником стрічка випередила “Барбі”, “Вонку” та “Супер Маріо Галактика в кіно”.

Україна готова до тристоронніх переговорів зі США та Росією на рівні переговорних команд. Зустріч планують провести якомога швидше – орієнтовно до початку листопада.

Угода президента Дональда Трампа з Росією щодо постачання дизельного пального навряд чи призведе до суттєвого зниження цін на світових ринках, заявили аналітики, зазначивши, що обіцяні обсяги занадто малі, аби полегшити глобальний дефіцит постачань.

На Донеччині російські військові атакували FPV-дроном броньований автомобіль гуманітарної місії «Проліска». У цей момент волонтери їхали забирати маломобільних людей до Краматорська. Екіпаж встиг залишити машину за секунду до удару, усі члени команди вижили.

Бундесвер уперше визнав “значну” загрозу російських диверсій проти німецьких військових у Німеччині. Це другий за рівнем небезпеки рівень відповідно внутрішній шкалі Збройних сил країни, свідчить внутрішня доповідь Бундесверу, що ґрунтується на оцінках розвідувальних служб.