Московський патріархат відмовив військовим у молитві у печерах Києво-Печерської Лаври

Джерело: пресслужба Національного заповідника Києво-Печерська лавра

УПЦ Московського патріархату відмовила українським військовим капеланам та українським захисникам у доступі до печер Києво-Печерської Лаври. Оборонці мали намір помолитися за загиблих побратимів у річницю повномасштабного вторгнення росіян.

Зауважується, напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну, до Національного заповідника “Києво–Печерська лавра” звернулися представники Православної церкви України з проханням стосовно проведення особливого богослужіння за упокоєння душ всіх загиблих від російської агресії – разом із вірянами, військовими та капеланами у печерах біля православних святинь Лаври.

Відповідно, з метою проведення заходу заповідник звернувся до чоловічого монастиря УПЦ МП, який досі фактично продовжує користуватися частиною об’єктів Нижньої лаври до набрання законної сили рішенням суду.

У відповідь представники Московського патріархату надіслали лист, яким відмовили у наданні доступу захисникам України і капеланам разом з їхніми духовними наставниками від ПЦУ. Разом з тим, монастир повідомив Заповідник про розпочатий “ремонт у Ближніх печерах”.

З метою забезпечення вільного доступу усіх громадян, незалежно від їхніх релігійних переконань, до святинь Києво–Печерської лаври, в межах діючого законодавства, Заповідник розпочинає процедуру повернення культурних цінностей та реліквій, розташованих у Ближніх печерах, – наголосили у повідомленні.

Варто зазначити, ще 10 серпня 2023 року Господарський суд Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру (Чоловічий монастир) УПЦ усунути перешкоди у користуванні майном Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” шляхом їх повернення.

Мовиться про 79 об’єктів Нижньої Лаври.

9 серпня 2023 року Господарський суд Києва визнав законним розірвання договору безоплатного користування, укладеного між Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою Української Православної Церкви та Національним заповідником “Києво-Печерська лавра”. Йдеться про приміщення Нижньої Лаври.

Відтак, Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позовних вимог Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви. Ця релігійна організація й надалі хотіла користуватися культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю.

Раніше Міністерство культури та інформаційної політики виявило під час перевірки низку порушень договору, укладеного між УПЦ та заповідником, які й стали підставами до його розірвання.

Заповідник розірвав договір про безоплатне користування майном зі Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) 29 березня 2023 року. Розірвання договору в односторонньому порядку передбачене умовами, вказаними у ньому.

Американський сенатор-демократ Кріс Мерфі звинуватив президента США Дональда Трампа у фінансуванні російської агресії проти України. Його заява пролунала після рішення Вашингтона тимчасово послабити санкції, щоб дозволити Росії постачати дизельне паливо на світові ринки.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України, подальші санкції проти Росії та дипломатичні кроки для завершення війни.

Уряд Росії частково скасував заборону на експорт дизельного пального після домовленостей президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна. Рішення набуло чинності 10 жовтня і дозволить Москві відновити постачання пального на світовий ринок.

Київська міська державна адміністрація закликала жителів столиці підготувати запаси води, продуктів та інших необхідних речей на випадок аварійних ситуацій. Такі рекомендації пов’язані з посиленням російських обстрілів енергетичної інфраструктури України.

Адміністрація президента США Дональда Трампа пропонувала Росії низку економічних поступок в обмін на часткове припинення вогню в Україні. Серед них – розблокування мільярдів доларів заморожених російських активів, продаж частини активів нафтової компанії “Лукойл” та дозвіл Білорусі експортувати калійні добрива.