Московський патріархат відмовив військовим у молитві у печерах Києво-Печерської Лаври
Джерело: пресслужба Національного заповідника Києво-Печерська лавра
УПЦ Московського патріархату відмовила українським військовим капеланам та українським захисникам у доступі до печер Києво-Печерської Лаври. Оборонці мали намір помолитися за загиблих побратимів у річницю повномасштабного вторгнення росіян.
Зауважується, напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну, до Національного заповідника “Києво–Печерська лавра” звернулися представники Православної церкви України з проханням стосовно проведення особливого богослужіння за упокоєння душ всіх загиблих від російської агресії – разом із вірянами, військовими та капеланами у печерах біля православних святинь Лаври.
Відповідно, з метою проведення заходу заповідник звернувся до чоловічого монастиря УПЦ МП, який досі фактично продовжує користуватися частиною об’єктів Нижньої лаври до набрання законної сили рішенням суду.
У відповідь представники Московського патріархату надіслали лист, яким відмовили у наданні доступу захисникам України і капеланам разом з їхніми духовними наставниками від ПЦУ. Разом з тим, монастир повідомив Заповідник про розпочатий “ремонт у Ближніх печерах”.
З метою забезпечення вільного доступу усіх громадян, незалежно від їхніх релігійних переконань, до святинь Києво–Печерської лаври, в межах діючого законодавства, Заповідник розпочинає процедуру повернення культурних цінностей та реліквій, розташованих у Ближніх печерах, – наголосили у повідомленні.
Варто зазначити, ще 10 серпня 2023 року Господарський суд Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру (Чоловічий монастир) УПЦ усунути перешкоди у користуванні майном Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” шляхом їх повернення.
Мовиться про 79 об’єктів Нижньої Лаври.
9 серпня 2023 року Господарський суд Києва визнав законним розірвання договору безоплатного користування, укладеного між Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою Української Православної Церкви та Національним заповідником “Києво-Печерська лавра”. Йдеться про приміщення Нижньої Лаври.
Відтак, Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позовних вимог Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви. Ця релігійна організація й надалі хотіла користуватися культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю.
Раніше Міністерство культури та інформаційної політики виявило під час перевірки низку порушень договору, укладеного між УПЦ та заповідником, які й стали підставами до його розірвання.
Заповідник розірвав договір про безоплатне користування майном зі Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) 29 березня 2023 року. Розірвання договору в односторонньому порядку передбачене умовами, вказаними у ньому.
- Суд зобов’язав Українську православну церкву Московського патріархату покинути приміщення Михайлівської церкви у Київській області.
- За матеріалами Служби безпеки засуджено до п’яти років тюрми ще одного митрополита УПЦ МП – очільника Тульчинської єпархії на Вінниччині, що публічно виправдовував російську збройну агресію проти України.
- СБУ повідомила про підозру митрополиту УПЦ МП, який благословляв російських окупантів.
- У вересні 2023 року Комісія Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” повернула у державне користування 63-й та 64-й корпуси на території Нижньої лаври.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.