«Можливо колись я наважусь подивитись ті «20 днів в Маріуполі» – спогади священника з окупованого міста

Декілька тижнів священник Православної церкви України Володимир Коскін з дружиною та сином пробув в окупованому місті Маріуполь. Нині він з родиною проживає у Дніпрі, знову служить у церкві й активно волонтерить. Одначе, спогади про заблоковане місто нагадують про себе.

Джерело: Володимир Коскін/Facebook

Український священник опублікував текст у соцмережі, пояснив, чому досі не у змозі переглянути фільм “20 днів у Маріуполі”, згадуючи події тих днів.

Можливо колись я наважусь подивитись ті «20 днів в Маріуполі» – спогади священника з окупованого міста

Священник Православної церкви України Володимир Коскін разом з дружиною та сином кілька тижнів прожив у заблокованому Маріуполі. Там він займався облаштуванням прихистку для жителів, допоміг врятувати від голоду кілька сотень дорослих та дітей. Нині священник з родиною – у Дніпрі, він знову служить у церкві й активно волонтерить.

Води ніде не зміг знайти, як і хліба.

Купив цей величезний мішок картоплі за майже останні 800 гривень. Усвідомлення, що гроші це лише папір, проходить скрізь свідомість, разом з тягарем картоплі за спиною.

Плечі болять страшенно, мішок постійно спадає з плеча і я його переміщую в район шії (дома не міг її розігнути). Розумієш, що дома майже закінчились продукти і ти не витримаєш голодного погляду дитини і дружини.

Над головою зі звуком, що вгризається в твою голову, летять міни. Призупиняєшся на мить…пролетіла і розірвалась десь на 17 мікрорайоні. Взрив, бряскіт скла і чиїсь крики і плач.

Обходиш стороною тіла на асфальті, безперервно звершуючи по пам’яті панихіду за кожного, хто лежить тут і хто гине зараз десь там. Крок за кроком, крок за кроком…

Йду вперто вгризаючись у простір і дивлячись тільки під ноги.

Крок за кроком.

Просиш у Бога, щоб хоч хтось був Ним врятований. Ніби відповідь від Нього, наздоганяє жінка з двома дітьми. Одному 3 рочки, а тому, що на руках у неї – 2 місяці.

– “Скажіть, де тут кінотеатр САВОНА? Кажуть, що там годують і є продукти!

Голодні очі дітей, ніби портали поглинають тебе… краще не дивитись. В карманах знаходжу цукерки і з десяток печива, яке мені буквально сунула в руки жіночка на САВОНІ. Віддаю. Вказую напрямок.

На асфальті когось накрили простирадлом. Бачу, що рука жіноча. Поруч пакет і розсипана картопля.

Дві жінки проходять поруч, озираються на мене і не довго думаючи, починають швидко збирати в свої дві сумки розсипану картоплю…

Вже прийшовши до дому узнав, що з прильотом по оптовому ринку ми розминулись буквально “у дверях”.

Зараз я почав про це говорити і дав змогу це вивільнити, відкриваючи потроху своє серце, відпускаючи тих, хто назавжди залишився там в лютому – березні 22го.

Їх треба відпустити, а нам жити далі.

Жити так, щоб їх безвинно забрані життя не були марно втрачені.

Наші з вами руки підхопили їх шматочок України і нам з цим жити. Жити так, щоб не було соромно дивитись в їх очі, коли настане саме ТА наша зустріч з ними.

На фото ми до, в облозі і після.

Останнє фото, це перший вечір в Дніпровському шелтері.

Буду писати й далі.

З повагою і любов’ю у Христі Ісусі, клірик Переяславсько-Вишневської єпархії ПЦУ протоієрей Володимир Коскін“.

Триває 1419-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.

У ніч на 12 січня російські війська атакували Одесу. Внаслідок обстрілу пошкоджено інфраструктурний об’єкт та житлові будинки, попередньо відомо про двох постраждалих.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.

12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.