«Можливо колись я наважусь подивитись ті «20 днів в Маріуполі» – спогади священника з окупованого міста

Декілька тижнів священник Православної церкви України Володимир Коскін з дружиною та сином пробув в окупованому місті Маріуполь. Нині він з родиною проживає у Дніпрі, знову служить у церкві й активно волонтерить. Одначе, спогади про заблоковане місто нагадують про себе.

Джерело: Володимир Коскін/Facebook

Український священник опублікував текст у соцмережі, пояснив, чому досі не у змозі переглянути фільм “20 днів у Маріуполі”, згадуючи події тих днів.

Можливо колись я наважусь подивитись ті «20 днів в Маріуполі» – спогади священника з окупованого міста

Священник Православної церкви України Володимир Коскін разом з дружиною та сином кілька тижнів прожив у заблокованому Маріуполі. Там він займався облаштуванням прихистку для жителів, допоміг врятувати від голоду кілька сотень дорослих та дітей. Нині священник з родиною – у Дніпрі, він знову служить у церкві й активно волонтерить.

Води ніде не зміг знайти, як і хліба.

Купив цей величезний мішок картоплі за майже останні 800 гривень. Усвідомлення, що гроші це лише папір, проходить скрізь свідомість, разом з тягарем картоплі за спиною.

Плечі болять страшенно, мішок постійно спадає з плеча і я його переміщую в район шії (дома не міг її розігнути). Розумієш, що дома майже закінчились продукти і ти не витримаєш голодного погляду дитини і дружини.

Над головою зі звуком, що вгризається в твою голову, летять міни. Призупиняєшся на мить…пролетіла і розірвалась десь на 17 мікрорайоні. Взрив, бряскіт скла і чиїсь крики і плач.

Обходиш стороною тіла на асфальті, безперервно звершуючи по пам’яті панихіду за кожного, хто лежить тут і хто гине зараз десь там. Крок за кроком, крок за кроком…

Йду вперто вгризаючись у простір і дивлячись тільки під ноги.

Крок за кроком.

Просиш у Бога, щоб хоч хтось був Ним врятований. Ніби відповідь від Нього, наздоганяє жінка з двома дітьми. Одному 3 рочки, а тому, що на руках у неї – 2 місяці.

– “Скажіть, де тут кінотеатр САВОНА? Кажуть, що там годують і є продукти!

Голодні очі дітей, ніби портали поглинають тебе… краще не дивитись. В карманах знаходжу цукерки і з десяток печива, яке мені буквально сунула в руки жіночка на САВОНІ. Віддаю. Вказую напрямок.

На асфальті когось накрили простирадлом. Бачу, що рука жіноча. Поруч пакет і розсипана картопля.

Дві жінки проходять поруч, озираються на мене і не довго думаючи, починають швидко збирати в свої дві сумки розсипану картоплю…

Вже прийшовши до дому узнав, що з прильотом по оптовому ринку ми розминулись буквально “у дверях”.

Зараз я почав про це говорити і дав змогу це вивільнити, відкриваючи потроху своє серце, відпускаючи тих, хто назавжди залишився там в лютому – березні 22го.

Їх треба відпустити, а нам жити далі.

Жити так, щоб їх безвинно забрані життя не були марно втрачені.

Наші з вами руки підхопили їх шматочок України і нам з цим жити. Жити так, щоб не було соромно дивитись в їх очі, коли настане саме ТА наша зустріч з ними.

На фото ми до, в облозі і після.

Останнє фото, це перший вечір в Дніпровському шелтері.

Буду писати й далі.

З повагою і любов’ю у Христі Ісусі, клірик Переяславсько-Вишневської єпархії ПЦУ протоієрей Володимир Коскін“.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.