«Ми бачили наші затримки»: ексглава ЦРУ висловив думку щодо українського контрнаступу
Джерело: Голос Америки
Колишній директор ЦРУ та екскомандувач коаліціями під проводом США в Іраку та в Афганістані генерал Девід Петреус став співавтором книжки “Конфлікт: еволюція ведення війни з 1945 року до України”. У ній, зокрема. розповідається, чому контрнаступ ЗСУ 2023 року не приніс очікуваних результатів.
Під час презентації книги Петреус зазначив, що у 2023 році світ спостерігав, чи зможе якась зі сторін досягти прориву у війні.
“Чому Україна опинилася в такій ситуації, як зараз на полі бою? Ми бачили наші затримки із наданням їм [військової техніки], наші танки лише нещодавно дісталися до них. Наша затримка в ухваленні рішень щодо M1, затримки зі схваленням танків Leopard, ми затримали рішення щодо касетних боєприпасів, які могли бути дуже корисними, системи ракет більшого радіуса дії для реактивних систем залпового вогню, і врешті літаки західного зразка”, – поділився думкою він.
Петреус нагадав, що у військовій доктрині США мовиться про те, що для прориву таких типів оборони, які вибудували росіяни на півдні України, потрібна перевага у повітрі та низка інших можливостей, які Вашингтон так і не надав Україні.
Окрім цього у книзі Петреус разом з членом британської Палати лордів Ендрю Робертсом описали, що потрібно Україні та що Захід може надати, аби після зими ЗСУ все ж досягли прориву.
Ексглава ЦРУ також поділився думкою про те, чому президент РФ Володимир Путін наважився на повномасштабне вторгнення. Однією з причин Петреус називає недостатню реакцію Заходу на російську окупацію Криму у 2014 році, тому Путін сподівався, що йому вдасться уникнути відповідальності і за повномасштабну війну.
- Президент України Володимир Зеленський вважає, що з початком зими розпочалась нова фаза російсько-української війни. Зокрема глава держави вважає, що холодні місяці ускладнять бойові дії.
- На думку президента України Володимира Зеленського, імовірно, ще деокупація Криму буде легшою, аніж деокупація Донбасу.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.