МЗС Польщі викликало тимчасового повіреного у справах РБ через загибель військового
Джерело: пресслужба МЗС Польщі
Міністерство закордонних справ Польщі викликало тимчасового повіреного у справах Республіки Білорусь Алєксєя Понкратєнка. Виклик пов’язаний з подіями на польсько-білоруському кордоні, унаслідок яких загинув на службі польський військовий.
У врученій білоруському дипломату ноті протесту Польща закликала припинити провокації на кордоні та організацію міграційного руху.
Польща є ціллю гібридної атаки, тобто комбінованої атаки різними засобами. Ми маємо справу з ескадронами смерті, вбивствами, підпалами, зграями тролів і кібератаками на критичну інфраструктуру. Це жорстка атака на Європу, — наголосили у відомстві.
Злочин стався на польському боці кордону. У межах з розслідування прокуратури, МЗС країни вимагає ідентифікації та екстрадиції підозрюваного у вбивстві громадянина Польщі.
Це не індивідуальне рішення бандитів, які напали на нашого воїна, а результат підготовки білоруської сторони. І я обіцяю, що білоруська влада понесе наслідки, — зазначив глава МЗС Радослав Сікорський.
💬 To nie jest indywidualna decyzja bandytów, którzy napadli na naszego żołnierza, ale efekt szkolenia przez stronę białoruską. I obiecuję, że władze białoruskie poniosą za to konsekwencje.
| Min. @sikorskiradek o ataku na 🇵🇱 żołnierza
— Ministerstwo Spraw Zagranicznych RP 🇵🇱 (@MSZ_RP) June 6, 2024
Раніше стало відомо, що польський військовий у четвер, 6 червня, помер після того, як нелегальний мігрант напав на нього з ножем на польсько-білоруському кордоні. Військовий був бійцем 1-ї бронетанкової бригади.
У вівторок вранці, 28 травня, на польсько-білоруському кордоні нелегальний мігрант поранив ножем польського військового, про що повідомив заступник глави МВС Польщі Чеслав Мрочек. Мрочек зауважив, що за минулий час помітно зросла кількість нелегальних перетинань кордону з території Білорусі до Польщі, а разом з цим зросла й агресивність таких осіб.
Читайте також: РФ прагне використовувати масову міграцію як зброю – прем’єр-міністерка Естонії
Туск повідомив, що країна укріплятиме східний кордон через зростаючу нелегальну міграцію з Білорусі.
Туск не повідомив жодних подробиць про те, які будуть укріплення і скільки коштів буде виділено на їх будівництво. Він лише наголосив, що коли справа торкається безпеки Польщі, то “немає жодних обмежень”. Щобільше, глава польського уряду заявив, що Білорусь безсумнівно є співорганізаторкою цієї ситуації на кордоні.
Попередній польський уряд побудував на кордоні з Білоруссю паркан довжиною понад 180 км та висотою 5,5 метра для захисту від мігрантів. Довкола також встановлені камери спостереження та системи датчиків. За словами Туска, нові укріплення будуть побудовані навколо всього східного кордону, які також можуть зачепити кордони Польщі з Україною та Росією, однак про такі деталі прем’єр не повідомив.
У квітні влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
Нещодавно міністр оборони Польщі поінформував, що Варшава вирішила збільшити кількість своїх військ на сході у прикордонних районах через загрозу з боку РФ та РБ. Посилення присутності армії передбачено у Вармінсько-Мазурському, Підляському, Люблінському та Підкарпатському воєводствах.
У Генштабі Збройних сил Польщі поінформували, що польські пілоти відпрацювали посадку бойових літаків на дорозі поблизу кордону з РФ.
У Міноборони Польщі повідомили про дислокування нової військової частини в місті Чарна-Білостоцька, що за 30 км від кордону з РБ.
- 22 травня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш поінформував, що Варшава планує збільшити кількість військовослужбовців, аби підсилити кордон з Білоруссю.
- Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що країна укріплятиме східний кордон через зростаючу нелегальну міграцію з Білорусі.
- Влада Польщі стверджує, що Росія спільно з Білоруссю стоять за нещодавнім сплеском мігрантів до Європейського Союзу.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.