МЗС пояснили призупинення участі в Оттавській конвенції: пріоритет – оборона від російської агресії
Президент Володимир Зеленський підписав указ про початок процедури виходу України з Оттавської конвенції – міжнародної угоди, яка забороняє використання, виробництво, зберігання та передачу протипіхотних мін. Як пояснили в Міністерстві закордонних справ, це політичне рішення зумовлене необхідністю захисту країни в умовах повномасштабної війни.
У МЗС нагадали, що Україна приєдналася до Конвенції ще у 2005 році й понад 15 років неухильно виконувала її положення. Водночас Росія, яка ніколи не була учасницею цієї угоди, з 2014 року широко застосовує протипіхотні міни проти українських військових і цивільних. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році це створило російській армії асиметричну перевагу на полі бою, а Україні – обмеження у власному праві на самооборону.
У відомстві наголосили, що на момент приєднання до Конвенції Україна не могла передбачити обставин, у яких опинилася нині – фактичного геноциду з боку РФ. Тож, згідно зі статтею 51 Статуту ООН, яка гарантує державам право на захист, українська сторона вважає припинення зобовʼязань за Оттавською конвенцією необхідним кроком.
Подібні рішення вже ухвалили й інші держави регіону – Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія. Всі вони, як і Україна, опинилися на передовій нової реальності, де міжнародні домовленості, укладені в мирний час, більше не відповідають рівню загроз.
Указ президента набрав чинності одразу після публікації, проте фактичний вихід із конвенції відбудеться за шість місяців після офіційного повідомлення Організації Обʼєднаних Націй. До того часу Україна залишатиметься стороною угоди.
За словами дипломатів, рішення ухвалено виключно в інтересах національної безпеки. Йдеться не про політику, а про виживання держави, її території та громадян, які щодня ризикують життям через російські міни – включно з дітьми. На деокупованих територіях українські військові фіксують масове мінування житлових кварталів, полів і доріг, зокрема мінами типу ПФМ-1 (“Пелюстка”), які мають високу летальність і залишаються небезпечними десятки років.
- 7 квітня в одній із громад Сумщини на міні підірвався 13-річний хлопець. Підліток зі своїм другом гуляли біля яру. Він штовхнув ногою невідомий предмет, після чого і відбувся вибух.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.