МЗС пояснили призупинення участі в Оттавській конвенції: пріоритет – оборона від російської агресії

Президент Володимир Зеленський підписав указ про початок процедури виходу України з Оттавської конвенції – міжнародної угоди, яка забороняє використання, виробництво, зберігання та передачу протипіхотних мін. Як пояснили в Міністерстві закордонних справ, це політичне рішення зумовлене необхідністю захисту країни в умовах повномасштабної війни.

У МЗС нагадали, що Україна приєдналася до Конвенції ще у 2005 році й понад 15 років неухильно виконувала її положення. Водночас Росія, яка ніколи не була учасницею цієї угоди, з 2014 року широко застосовує протипіхотні міни проти українських військових і цивільних. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році це створило російській армії асиметричну перевагу на полі бою, а Україні – обмеження у власному праві на самооборону.

У відомстві наголосили, що на момент приєднання до Конвенції Україна не могла передбачити обставин, у яких опинилася нині – фактичного геноциду з боку РФ. Тож, згідно зі статтею 51 Статуту ООН, яка гарантує державам право на захист, українська сторона вважає припинення зобовʼязань за Оттавською конвенцією необхідним кроком.

Подібні рішення вже ухвалили й інші держави регіону – Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія. Всі вони, як і Україна, опинилися на передовій нової реальності, де міжнародні домовленості, укладені в мирний час, більше не відповідають рівню загроз.

Указ президента набрав чинності одразу після публікації, проте фактичний вихід із конвенції відбудеться за шість місяців після офіційного повідомлення Організації Обʼєднаних Націй. До того часу Україна залишатиметься стороною угоди.

За словами дипломатів, рішення ухвалено виключно в інтересах національної безпеки. Йдеться не про політику, а про виживання держави, її території та громадян, які щодня ризикують життям через російські міни – включно з дітьми. На деокупованих територіях українські військові фіксують масове мінування житлових кварталів, полів і доріг, зокрема мінами типу ПФМ-1 (“Пелюстка”), які мають високу летальність і залишаються небезпечними десятки років.

Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.

Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.

Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.

Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.

Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.