На дев‘ятий день вторгнення Путін просив Макрона та Шольца визнати анексію Криму – Bild
Джерело: Bild
На дев’ятий день повномасштабного вторгнення Росії на територію Україну, лідер Кремля Володимир Путін звернувся до президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца із закликом визнати анексію Криму, про це заявив журналіст Штефан Ламбі, якому вдалося отримати доступ до розшифровки розмови німецького та французького лідерів 4 березня 2022 року, в якій вони обговорювали свої бесіди із Путіним.
Як повідомляється деталі розмови Ламбі описав у своїй новій книзі “Ernstfall – Regieren in Zeiten des Krieges” (“Надзвичайні ситуації – управління під час війни”).
Так, за словами журналіста, коли Макрон запитав Шольца про результати останнього діалогу з Путіним, то сказав, що “краще не стає”.
“Мене дещо турбує більше, ніж переговори: Путін зовсім не скаржиться на запроваджені санкції. Я не знаю, чи робив він це в розмові з вами. Але він взагалі не згадував про санкції”, – зауважив німецький канцлер.
На що Макрон відповів, що з ним лідер Кремля також не піднімав цю тему.
Своєю чергою, Шольц розповів, що Путін знову пояснював йому своє бачення майбутнього України.
“Він виклав мені всі свої ідеї щодо того, як знайти компроміс. Він згадував про демілітаризацію, денацифікацію. До того ж він попросив мене визнати Крим частиною Росії. Отже, нічого нового, м’яко кажучи”, – підкреслив канцлер.
Водночас він зауважив, що Путін повністю не відкидав ідею щодо переговорів.
“Коли я запитав його, чи можлива зустріч стосовно України, рано чи пізно, з вами, мною, Зеленським і з ним, Путіним, він не відмовився повністю. Але він назвав дві умови. По-перше, це не повинно бути приводом для припинення вогню. Потім він говорив тільки про нас трьох: ви, я і він. Без Зеленського”, – наголосив Шольц.
- Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що готовий знову провести переговори з президентом РФ Володимиром Путіним, коли “це буде корисним” та обговорити питання безпеки на території Європи.
- 15 липня канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році і до 2027 року Німеччина витратить на постачання озброєння України приблизно 17 мільярдів євро.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.