На Донеччині внаслідок атаки російського дрона загинув французький журналіст
Джерело: глава Національної спілки журналістів Сергій Томіленко, UAPP photographers
Сьогодні, 3 жовтня, внаслідок атаки російського FPV-дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан. Також отримав поранення журналіст Kyiv Independent Георгій Іванченков.
“З великим сумом повідомляємо, що сьогодні внаслідок атаки fpv- дроном було тяжко поранено учасника UAPP та нашого колегу Георгія Іванченка. Зараз він перебуває на операції. Разом із ним перебував французький фотожурналіст Антоні Лаллікан. Його вбило тим самим дроном”, – йдеться в повідомленні UAPP.
Журналісти працювали у захисному спорядженні та під супроводом пресофіцера. Лаллікан мав військову акредитацію від агентства Hans Lucas, яке співпрацює з провідними французькими медіа.
За словами глави Національної спілки журналістів, це вже третій французький журналіст, якого вбила Росія.
Лаллікан співпрацював із французькими та міжнародними виданнями, зокрема Le Monde, Le Figaro, Libération, Mediapart, Paris Match, Der Spiegel, Zeit, NZZ, Focus Magazin, Die Welt, Stern та багатьма іншими.
У 2020 році він уперше вирушив у зону активного конфлікту, висвітлюючи Другу карабаську війну у Вірменії.
У березні 2022 року приїхав в Україну, де документував життя мешканців Донецької області.
Лаллікан був лауреатом премії Віктора Гюго за серію фотографій про українців, увійшов до шорт-листа премії Lucas Dolega 2024 та став фаворитом журі Grand Prix Paris Match Etudiant 2022.
- На війні загинув журналіст та військовослужбовець Олександр Голяченко.
- На фронті загинула 19-річна військовослужбовиця 12-ї бригади спеціального призначення 1-го корпусу НГУ “Азов” Дар’я Лопатіна з позивним “Дельта”.
- У червні в Донецькій області під час удару російського дрона по автомобілю загинула 69-річна британська волонтерка Енні Льюїс Марффі. Її родина досі не може забрати тіло з зони бойових дій і отримати документи про смерть.
Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.
28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.
Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.
Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.