На Хмельниччині запобігли розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду

Джерело: Офіс Генпрокурора

На Хмельниччині вдалося запобігти знищенню унікальних археологічних пам’яток. Суд задовольнив позови прокуратури, повернувши державі землі з курганами, котрі незаконно використовувалися для аграрної діяльності.

Нині у Хмельницькій області налічується 256 пам’яток археології усіх історичних епох, ще 586 об’єктів – у статусі щойно виявлених. Територію регіону населяли трипільці, скіфи, давні слов’яни та інші.

Археологічні пам’ятки належать до культурної спадщини України і є одним із проявів культурної самобутності та надбанням нашого народу.

Як зауважили у повідомленні, у судовому порядку прокуратура запобігла розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду у селах Карачківці та Гуменці Кам’янець-Подільського району, де подекуди трапляються знахідки доби неоліту.

Ці дві курганні групи як пам’ятки археології взяли на державний облік ще у 1990 році. Особливість об’єктів у тому, що вони висвітлюють обряд поховання давніх мешканців краю орієнтовно XII-XIII століття.

Прокурори встановили, що дві земельні ділянки історико-культурного призначення площею 4 гектари, де знаходяться кургани, незаконно передали у комунальну власність під виглядом сільгоспземель.

Використання цих земель з метою аграрної діяльності створює реальну загрозу для збереження об’єктів археологічної спадщини та їх наукового дослідження у майбутньому.

У жовтні 2024 року суд задовольнив два позови Хмельницької обласної прокуратури і зобов’язав повернути землі до державної власності. Адже землі історико-культурного призначення можуть належати виключно державі. Позовні заяви пред’явлено в інтересах Хмельницької ОВА до Головного управління Держгеокадастру в області та двох місцевих рад.

Загалом упродовж цього року прокурори пред’явили 27 позовів задля охорони та захисту земель цієї категорії. На цей час 23 – задоволено, зокрема 11 позовів стосуються повернення державі понад 24 га особливо цінних земель.

Судна, які проходитимуть через Ормузьку протоку, не сплачуватимуть транзитних або сервісних зборів протягом поточного 60-денного періоду. Про це заявив міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар на тлі переговорів між США та Іраном.

У Бразилії розслідують зникнення камери, яку 21-річна Марія Едуарда Родрігес де Фрейтас мала на собі під час смертельного банджі-стрибка. Поліція вважає, що обладнання могло містити важливі докази у справі.

Президент Болівії Родріго Пас оголосив надзвичайний стан після кількох тижнів протестів і дорожніх блокад. Влада заявляє, що цей крок має відновити рух країною та подолати дефіцит пального й базових товарів.

Президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер залишить свою посаду. Причинами він назвав політику британського уряду щодо міграції та енергетики.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс провів перші переговори з іранською стороною після підписання меморандуму про завершення війни на Близькому Сході. Однак зустріч у Швейцарії затьмарили заяви Тегерана про повторне закриття Ормузької протоки та відмову переходити до ядерних питань.