На Хмельниччині запобігли розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду

Джерело: Офіс Генпрокурора

На Хмельниччині вдалося запобігти знищенню унікальних археологічних пам’яток. Суд задовольнив позови прокуратури, повернувши державі землі з курганами, котрі незаконно використовувалися для аграрної діяльності.

Нині у Хмельницькій області налічується 256 пам’яток археології усіх історичних епох, ще 586 об’єктів – у статусі щойно виявлених. Територію регіону населяли трипільці, скіфи, давні слов’яни та інші.

Археологічні пам’ятки належать до культурної спадщини України і є одним із проявів культурної самобутності та надбанням нашого народу.

Як зауважили у повідомленні, у судовому порядку прокуратура запобігла розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду у селах Карачківці та Гуменці Кам’янець-Подільського району, де подекуди трапляються знахідки доби неоліту.

Ці дві курганні групи як пам’ятки археології взяли на державний облік ще у 1990 році. Особливість об’єктів у тому, що вони висвітлюють обряд поховання давніх мешканців краю орієнтовно XII-XIII століття.

Прокурори встановили, що дві земельні ділянки історико-культурного призначення площею 4 гектари, де знаходяться кургани, незаконно передали у комунальну власність під виглядом сільгоспземель.

Використання цих земель з метою аграрної діяльності створює реальну загрозу для збереження об’єктів археологічної спадщини та їх наукового дослідження у майбутньому.

У жовтні 2024 року суд задовольнив два позови Хмельницької обласної прокуратури і зобов’язав повернути землі до державної власності. Адже землі історико-культурного призначення можуть належати виключно державі. Позовні заяви пред’явлено в інтересах Хмельницької ОВА до Головного управління Держгеокадастру в області та двох місцевих рад.

Загалом упродовж цього року прокурори пред’явили 27 позовів задля охорони та захисту земель цієї категорії. На цей час 23 – задоволено, зокрема 11 позовів стосуються повернення державі понад 24 га особливо цінних земель.

Сполучені Штати та Іран досягли мирної угоди й погодили негайно припинити військові операції на всіх напрямках, зокрема в Лівані. Про це заявив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, за словами якого документ підпишуть 19 червня у Швейцарії.

Росія заманює чоловіків з африканських країн обіцянками добре оплачуваної цивільної роботи, але після прибуття змушує їх підписувати незрозумілі контракти та відправляє на фронт. Один із завербованих кенійців розповів, що отримав гвинтівку без жодної підготовки й навчався стріляти, спостерігаючи за іншими.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не підтримає поновлення повноважень американської розвідки за розділом 702 закону FISA без одночасного ухвалення виборчої ініціативи Save America Act. Демократи вважають цей документ загрозою для доступу громадян до голосування.

Міністр оборони США Піт Гегсет не зміг чітко пояснити, коли після можливої угоди з Іраном повністю відкриють Ормузьку протоку. Спочатку він пообіцяв негайне відновлення руху, але згодом визнав, що процес може тривати до 30 днів.

Окружний суд Осло в понеділок оголосить вирок Маріусу Боргу Гейбі – сину кронпринцеси Норвегії Метте-Маріт. Його судили за 40 епізодами, серед яких чотири обвинувачення у зґвалтуванні та насильство щодо колишніх партнерок.