На Хмельниччині запобігли розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду

Джерело: Офіс Генпрокурора

На Хмельниччині вдалося запобігти знищенню унікальних археологічних пам’яток. Суд задовольнив позови прокуратури, повернувши державі землі з курганами, котрі незаконно використовувалися для аграрної діяльності.

Нині у Хмельницькій області налічується 256 пам’яток археології усіх історичних епох, ще 586 об’єктів – у статусі щойно виявлених. Територію регіону населяли трипільці, скіфи, давні слов’яни та інші.

Археологічні пам’ятки належать до культурної спадщини України і є одним із проявів культурної самобутності та надбанням нашого народу.

Як зауважили у повідомленні, у судовому порядку прокуратура запобігла розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду у селах Карачківці та Гуменці Кам’янець-Подільського району, де подекуди трапляються знахідки доби неоліту.

Ці дві курганні групи як пам’ятки археології взяли на державний облік ще у 1990 році. Особливість об’єктів у тому, що вони висвітлюють обряд поховання давніх мешканців краю орієнтовно XII-XIII століття.

Прокурори встановили, що дві земельні ділянки історико-культурного призначення площею 4 гектари, де знаходяться кургани, незаконно передали у комунальну власність під виглядом сільгоспземель.

Використання цих земель з метою аграрної діяльності створює реальну загрозу для збереження об’єктів археологічної спадщини та їх наукового дослідження у майбутньому.

У жовтні 2024 року суд задовольнив два позови Хмельницької обласної прокуратури і зобов’язав повернути землі до державної власності. Адже землі історико-культурного призначення можуть належати виключно державі. Позовні заяви пред’явлено в інтересах Хмельницької ОВА до Головного управління Держгеокадастру в області та двох місцевих рад.

Загалом упродовж цього року прокурори пред’явили 27 позовів задля охорони та захисту земель цієї категорії. На цей час 23 – задоволено, зокрема 11 позовів стосуються повернення державі понад 24 га особливо цінних земель.

Росія з 30 грудня запровадить візовий режим для громадян Чорногорії. У російському посольстві в Подгориці назвали це заходом у відповідь на скасування чорногорською владою безвізового в’їзду для росіян.

Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) 29 жовтня проголосувала за запровадження обмежень для випробувальних лабораторій, органів із сертифікації телекомунікаційного обладнання та організацій, які акредитують лабораторії. Тим із них, що розташовані в Китаї та інших економіках, віднесених до категорії “невзаємних”, заборонять проводити тестування, сертифікацію та акредитацію для FCC. Нові правила набудуть чинності у грудні 2028 року.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив “армію російських ботів” у підтримці політиків, які “намагаються знищити демократію та верховенство права” у країні. Він пов’язав російське втручання з конфліктом довкола Конституційного трибуналу та звинуватив опозиційну партію “Право і справедливість”, а також шостого та сьомого президентів Кароля Навроцького та Анджея Дуду у руйнуванні незалежності судової системи.

Глава дипломатії Європейського союзу Кая Каллас звинуватила міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова у брехні стосовно російсько-української війни під час переговорів з міністрами G20 в Атланті.

Іран запропонував відкрити Ормузьку протоку протягом двох днів, якщо Вашингтон виконає його умови, що може стати проривом у переговорах стосовно завершення війни. Водночас обидві сторони попереджають, що поновлення бойових дій може поширитись на весь регіон.