На Хмельниччині запобігли розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду

Джерело: Офіс Генпрокурора

На Хмельниччині вдалося запобігти знищенню унікальних археологічних пам’яток. Суд задовольнив позови прокуратури, повернувши державі землі з курганами, котрі незаконно використовувалися для аграрної діяльності.

Нині у Хмельницькій області налічується 256 пам’яток археології усіх історичних епох, ще 586 об’єктів – у статусі щойно виявлених. Територію регіону населяли трипільці, скіфи, давні слов’яни та інші.

Археологічні пам’ятки належать до культурної спадщини України і є одним із проявів культурної самобутності та надбанням нашого народу.

Як зауважили у повідомленні, у судовому порядку прокуратура запобігла розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду у селах Карачківці та Гуменці Кам’янець-Подільського району, де подекуди трапляються знахідки доби неоліту.

Ці дві курганні групи як пам’ятки археології взяли на державний облік ще у 1990 році. Особливість об’єктів у тому, що вони висвітлюють обряд поховання давніх мешканців краю орієнтовно XII-XIII століття.

Прокурори встановили, що дві земельні ділянки історико-культурного призначення площею 4 гектари, де знаходяться кургани, незаконно передали у комунальну власність під виглядом сільгоспземель.

Використання цих земель з метою аграрної діяльності створює реальну загрозу для збереження об’єктів археологічної спадщини та їх наукового дослідження у майбутньому.

У жовтні 2024 року суд задовольнив два позови Хмельницької обласної прокуратури і зобов’язав повернути землі до державної власності. Адже землі історико-культурного призначення можуть належати виключно державі. Позовні заяви пред’явлено в інтересах Хмельницької ОВА до Головного управління Держгеокадастру в області та двох місцевих рад.

Загалом упродовж цього року прокурори пред’явили 27 позовів задля охорони та захисту земель цієї категорії. На цей час 23 – задоволено, зокрема 11 позовів стосуються повернення державі понад 24 га особливо цінних земель.

Сполучені Штати відмовили у візах частині делегації президента Ірану Масуда Пезешкіана, яка мала прибути до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Серед тих, хто не отримав дозволу на в’їзд, – представники його комунікаційної команди.

Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі розпочало тестування нового застосунку, котрий має пришвидшити інформування населення про надзвичайні ситуації.

21 вересня американському письменнику Стівену Кінгу виповнилося 79 років. Автор “Керрі”, “Сяйва”, “Воно” та десятків інших бестселерів із перших днів повномасштабного вторгнення Росії відкрито підтримує Україну та відмовився від нової співпраці з російськими видавцями.

Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.

Спеціальний посланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі планує наприкінці вересня відвідати Росію. У Кремлі заявили, що під час переговорів із ним обговорюватимуть гуманітарні питання, пов’язані з війною проти України.