На Хмельниччині запобігли розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду

Джерело: Офіс Генпрокурора

На Хмельниччині вдалося запобігти знищенню унікальних археологічних пам’яток. Суд задовольнив позови прокуратури, повернувши державі землі з курганами, котрі незаконно використовувалися для аграрної діяльності.

Нині у Хмельницькій області налічується 256 пам’яток археології усіх історичних епох, ще 586 об’єктів – у статусі щойно виявлених. Територію регіону населяли трипільці, скіфи, давні слов’яни та інші.

Археологічні пам’ятки належать до культурної спадщини України і є одним із проявів культурної самобутності та надбанням нашого народу.

Як зауважили у повідомленні, у судовому порядку прокуратура запобігла розорюванню 85 курганів ранньослов’янського періоду у селах Карачківці та Гуменці Кам’янець-Подільського району, де подекуди трапляються знахідки доби неоліту.

Ці дві курганні групи як пам’ятки археології взяли на державний облік ще у 1990 році. Особливість об’єктів у тому, що вони висвітлюють обряд поховання давніх мешканців краю орієнтовно XII-XIII століття.

Прокурори встановили, що дві земельні ділянки історико-культурного призначення площею 4 гектари, де знаходяться кургани, незаконно передали у комунальну власність під виглядом сільгоспземель.

Використання цих земель з метою аграрної діяльності створює реальну загрозу для збереження об’єктів археологічної спадщини та їх наукового дослідження у майбутньому.

У жовтні 2024 року суд задовольнив два позови Хмельницької обласної прокуратури і зобов’язав повернути землі до державної власності. Адже землі історико-культурного призначення можуть належати виключно державі. Позовні заяви пред’явлено в інтересах Хмельницької ОВА до Головного управління Держгеокадастру в області та двох місцевих рад.

Загалом упродовж цього року прокурори пред’явили 27 позовів задля охорони та захисту земель цієї категорії. На цей час 23 – задоволено, зокрема 11 позовів стосуються повернення державі понад 24 га особливо цінних земель.

Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.

Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.

Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.

Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.

Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.