На Хмельницькій АЕС готується запуск ще чотирьох блоків – Зеленський

Джерело: звернення Володимира Зеленського

На Хмельницькій атомній електростанції планують запустити іще чотири блоки, повідомив президент України Володимир Зеленський.

“Хмельниччина, наша Хмельницька АЕС, нарада щодо безпеки й важливого проєкту – проєкту добудови блоків станції. Загалом готуємо для України запуск іще чотирьох блоків. Перший етап – два блоки, плюс 2,2 ГВт, і згодом другий етап – іще два блоки, американські, до речі, блоки будуть потім – компанії Westinghouse – теж 2,2 ГВт. Загалом саме з американськими партнерами ми працюємо на добудову станції – це буде найсильніша наша станція”, – сказав він у відеозверненні.

За словами Зеленського, це допоможе Україні “не тільки обходитися без імпорту електрики у складні зимові періоди, але й дати більше дешевої електрики для наших людей і для нашої промисловості”.

Днями він заявив, що критикам добудови Хмельницької АЕС “невигідна дешева енергія в Україні”.

“Звичайно, є голоси, які критикують. Але це ті голоси, яким дешева енергія в Україні просто невигідна – вони свою кишеню або тих, від кого залежать, наповнюють від дорожчої енергії, ніж атомна. Є всі ці цифри. Кожен може побачити та переконатись”, – вважає президент.

Що передувало

11 лютого Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про закупівлю двох ядерних реакторів радянського виробництва у Болгарії для Хмельницької атомної електростанції.

Законопроєкт передбачає придбання обладнання для добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС.

“Влада дала старт “Великому атомному крадівництву” і витрата 1 млрд $ на російський реактор”, – написав нардеп Ярослав Железняк.

Законопроєкт № 11392, який спочатку стосувався спрощення умов ведення господарської діяльності, був суттєво змінений під час підготовки до другого читання. Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, очолюваний нардепом від “Слуги народу” Андрієм Герусом, запропонував нову редакцію документа. Вона фактично повторює раніше відхилений парламентом законопроєкт про закупівлю ядерних реакторів.

“Слідкуйте за руками. Проєкт до другого читання називається тепер “Про придбання обладнання, необхідного для будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електричної станції”. Весь текст ухваленого за основу законопроєкту 11392 комітет тупо викинув, а натомість вставив абсолютно новий текст на зовсім іншу тему, який по суті повторює скандальний законопроєкт про російські енергоблоки для ХАЕС”, — написав нардеп Володимир В’ятрович.

Водночас Ярослав Железняк заявив, що НАБУ відкрило справу щодо розтрати 430 млн грн на будівництві нових атомних блоків. За його словами, група нардепів декілька місяців збирала факти, як кошти спрямовували на різні активності повʼязані з будівництвом блоків.

“І наші енергетичні корупціонери забули, що Парламент не давав такого права. Що прямо суперечить закону. Всі ці факти та дані зібрані і передані до НАБУ. Там достатньо. Тому, бажаємо детективам НАБУ вдалого полювання”, — написав Железняк .

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.