На Київщині настоятель храму УПЦ МП «приватизував» церкву та майно на понад ₴7 млн
Джерело: СБУ, Нацполіція
Правоохоронці викрили настоятеля храму УПЦ МП, який у змові з родичкою “приватизував” церкву на Київщині.
Служба безпеки та Національна поліція викрили одного із кліриків УПЦ МП на незаконному відчуженні будівлі храму та його господарських приміщень площею майже 500 м² в у селі Проців Бориспільського району.
Загальна вартість майна становить понад 7 млн грн. Уся ця нерухомість належить місцевій громаді.
За матеріалами справи, архімандрит спочатку “пожертвував” церковні будівлі своїй сестрі, а та передала їх до благодійного фонду, який контролював настоятель храму.
Через афілійовану структуру клірик планував одноосібно розпоряджатися будівлями громади, маючи право у тому числі продавати їх третім особам або нелегально здавати в оренду.
Наразі клірику повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах);
- ч. 1 ст. 366 (службове підроблення).
Триває розслідування. Зловмиснику загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- У Донецькій області затримали клірика УПЦ МП, який співпрацював з ворожими спецслужбами та коригував російські атаки по захисниках України.
- Детективи БЕБ викрили діяльність підпільного виробництва алкогольної продукції у Київській та Рівненській областях, організованого функціонерами УПЦ МП.
- У Хмельницькій області священника УПЦ МП засудили до чотирьох років позбавлення волі за виправдовування збройної агресії Росії проти України та розпалювання релігійної ненависті.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.