На мосту Метро у Києві встановлять підтримуючі арочні конструкції у межах ремонту
Джерело: “Київавтодор”/Facebook
У Києві під мостом Метро розпочали встановлення підтримуючих арочних конструкцій у їх проєктне положення, що є ключовим етапом протиаварійних робіт.
У “Київавтодорі” зауважили, що такий процес в історії київського мостобудування на сьогодні унікальний, оскільки споруда, збудована ще у 1965 році, має рідкісну аркову конструкцію з попередньо напруженим армуванням, аналогів якої наразі немає у світі.
Також у пресслужбі додали, що протиаварійні заходи – важливий крок до відновлення унікальної інженерної споруди, що служить киянам уже понад пів століття. Розпочали ці заходи в серпні 2024 року. До сьогодні тривав етап із занурення 160 паль у річище Дніпра на глибину близько 30 метрів. Вони слугуватимуть основою для металевих арок. На спеціальному пірсі відбувалося збирання арочних конструкцій, котрі нині заводять під міст.
Ці конструкції суттєво посилять споруду, збережуть унікальний вигляд мосту і дозволять безпечно експлуатувати його ще щонайменше на 20 років. Після протиаварійних заходів розпочнуть реставраційні роботи з пристосуванням, – зауважили у повідомленні.
Зазначається, що усі роботи виконують без перекриття руху автомобілів і поїздів метро. Також збережено судноплавство під мостом.
- 9 жовтня міський голова Києва Віталій Кличко припустив, що у 2026 році буде відкрита станція метро на Виноградар.
Польща має намір протягом двох років завершити зведення нового комплексу укріплень для захисту від безпілотних літальних апаратів уздовж своїх східних кордонів.
Російське військове керівництво активізувало штурмові дії на Запорізькому напрямку, намагаючись захопити ключові населені пункти до зустрічі Зеленського з Трампом. У центрі Гуляйполя та на підступах до Степногірська тривають виснажливі бої, в яких окупанти вже втратили десятки одиниць техніки.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан звинуватив США та їхніх союзників у створенні штучної облоги для руйнування іранської економіки та безпеки. Іранське керівництво заявляє про неможливість нормального існування країни в умовах жорстких обмежень.
Литва офіційно припинила участь в Оттавській конвенції про заборону протипіхотних мін після закінчення шестимісячного терміну з моменту повідомлення генерального секретаря ООН.
У Косові стартувало вирішальне голосування, яке має визначити майбутній вектор розвитку наймолодшої держави Європи. Від результатів виборів залежить, чи зможе країна розблокувати роботу парламенту та отримати критично важливе іноземне фінансування.

