На початку вторгнення росіяни планували взяти Одещину у «кільце» – командувач ВМС
Джерело: Олексій Неїжпапа в інтерв’ю Наталії Мосейчук
Командувач ВМС України Олексій Неїжпапа розповів про плани російських військ стосовно Одещини на початку повномасштабної війни. Ворог мав намір захопити регіон у кільце і зайти в Одесу з півночі, після чого планувалася висадка морського десанту.
На початку повномасштабного вторгнення російські війська проводили демонстраційні дії біля українського узбережжя. Однак, провести повноцінну морську десантну операцію ворогу завадила відсутність успіхів росіян на суходолі.
У своїх задумах противник планував зробити кільце довкола Одеської області, а після цього висаджувати морський десант. Цього не сталося – 80 бригада десантно-штурмових військ зупинила десант російських військ під Вознесенськом, — пояснив Неїжпапа.
За словами командувача ВМС, війська РФ підводили свої кораблі майже до узбережжя, знаючи, що все заміновано. Ворог роби в це, аби ВМС ЗСУ не перекидали власні підрозділи, які були зайняті в протидесантній обороні на той час. Це була 35 бригада морської піхоти, 28 бригада оперативного командування “Південь”. Своїми демонстраційними діями противник утримував бойові підрозділи, які могли б брати участь на іншому напрямку в бойових діях.
Також під час інтерв’ю віцеадмірал анонсував, що незабаром в Україні зʼявиться власний підводний човен.
Зауважимо, віцеадмірал повідомив, що через атаки Києва, Чорноморський флот Росії переніс майже всі свої боєздатні кораблі з окупованого Криму до інших місць. Це зробило головний військово-морський центр РФ неефективним.
Раніше Неїжпапа заявляв, що Україна виграла б війну набагато швидше, якби мала дозвіл вести вогонь із британської та іншої західної зброї по цілях у глибині Росії.
Чим швидше ЗСУ отримають необхідний бойовий потенціал і певні можливості для знищення інфраструктурних об’єктів ворога, тим швидше ми здобудемо перемогу, – наголосив він.
За його словами, Збройним силам необхідні ці можливості, щоб Росія назавжди відмовилася “навіть від думки дивитися в бік України, зокрема на морі”.
- Інсайдер із питань оборони сказав виданню The Telegraph, що Росія розвиває виробництво зброї й планує “вести війну принаймні три-чотири роки”.
- За оцінками Інституту вивчення війни, Росія цілеспрямовано розміщує військові об’єкти поблизу цивільних районів у тимчасово окупованому Криму, намагаючись стримати українські удари.
- 23 червня на пляж Учкуївка у тимчасово окупованому Криму впали уламки ракети. Окупаційна влада заявила про чотирьох загиблих осіб, та понад 150 поранених. Спершу Росія заявила, що збила українську ракету ATACMS. Однак, згодом Москва відмовилася від цієї версії та звинуватила Київ у “навмисній атаці” на пляж.
- У Страсбурзі 25 червня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі України проти РФ щодо Криму, визнавши численні порушення прав людини Росією на окупованому півострові.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.