Україна перемогла в справі проти Росії: рішення суду щодо Криму
Джерело: Радіо Свобода
У Страсбурзі 25 червня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі України проти РФ щодо Криму, визнавши численні порушення прав людини Росією на окупованому півострові.
ЄСПЛ встановив, що Росія порушила наступні положення Європейської конвенції з прав людини:
- права на життя;
- заборони нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження;
- права на свободу і недоторканність;
- права на справедливий суд;
- заборона покарання без закону;
- права на повагу до приватного і сімейного життя;
- свободи віросповідання;
- свободи вираження поглядів;
- свободи зібрань;
- заборони дискримінації;
- обмеження використання обмежень прав.
Суд мав належні докази, включаючи звіти міжурядових і неурядових організацій, підкріплені свідченнями та іншими матеріалами. Вони підтверджують, що інциденти були достатньо численними й взаємопов’язаними, щоб визнати їх системними.
“Суд одностайно постановив, що Росія повинна якомога швидше вжити заходів для безпечного повернення відповідних ув’язнених, переведених із Криму до пенітенціарних установ, розташованих на території Російської Федерації”, – йдеться у постанові суду.
Україна подала першу скаргу до ЄСПЛ у цій справі ще 13 березня 2014 року, через три тижні після захоплення Росією півострова. Крім цього, додаткові скарги були подані в серпні 2015 і 2018 років.
Росія також подавала скарги проти України до ЄСПЛ, але ці справи не завершено. У березні 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну, Росію виключили з Ради Європи. 16 вересня вона офіційно припинила бути країною-учасницею Європейської конвенції з прав людини. Російська влада також прийняла закон про ігнорування рішень ЄСПЛ.
- 14-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії націлено на нафтовий “тіньовий флот” Росії. Обмеження охоплять майже 70 осіб.
- Міністерство фінансів США запровадило санкції проти “Московської біржі”, а також десяти російських компаній і банків.
- Росія вживатиме заходів у відповідь, якщо ЄС використовуватиме прибутки від заморожених російських активів для закупівлі зброї для України.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.