На протестах у Вірменії відбулись сутички мітингувальників з правоохоронцями
Джерело: Reuters
У Вірменії спалахнули сутички між протестувальниками та правоохоронцями під час мітингу проти прем’єр-міністра Нікол Пашиняна та його намагання підписати мирний договір з Азербайджаном.
Сутички відбулись у той момент, Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан майже завершили підготовку до підписання мирного договору між країнами. Водночас він наголосив, що Вірменія не погодиться на вимоги Азербайджану внести зміни у свою конституцію.
На відео, знятих під час протестів, помітно, як поліція застосовує проти мітингарів, які оточили будівлю парламенту в Єревані, світлошумові гранати. Після цього мітингарі пішли до будівлі уряду, а згодом розійшлись.
За даними ЗМІ, внаслідок сутичок постраждали 17 поліціянтів. МВС Вірменії повідомило про те, що у сутичках поранень зазнали 79 мітингарів, ще 98 були затримані.
Лідер протестів, архієпископ Баграт Галстанян сказав мітингарям, що вимагав зустрічі з Пашиняном, аби обговорити деталі його “мирної” відставки з посади глави уряду.
Вірменія та Азербайджан неодноразово робили заяви про намір підписати мирний договір, щоб завершити чи не найтриваліший конфлікт за Нагірний Карабах, який розпочався ще у 1980-х роках.
У вересні минулого року Азербайджан повернув під свій контроль Карабах. Відтоді обидві сторони ведуть перемовини про мирний договір та демаркацію спільного кордону довжиною 1000 км.
Після місяців перемовин, які зайшли у глухий кут, у травні Вірменія повернула Азербайджану чотири села, які вона контролювала від початку 1990-х років, тим самим прибравши головну перепону перемовин.
Однак Азербайджан також почав вимагати, аби Вірменія змінила свою конституцію, забравши з неї згадки про незалежність Карабаху.
Пашинян, своєю чергою, не готовий вносити такі зміни. За його словами, такі вимоги є спробою “торпедувати” мирні перемовини, проте він визнав, що перспективи підписання мирних домовленостей залишаються високими.
- 12 червня прем’єр-міністр Нікол Пашинян натякнув на вихід з країни ОДКБ під час серії запитань у парламенті.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.