На проєкт «Армія дронів» у застосунку «Повітряна тривога» зібрали 10 млн гривень
Джерело: міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Через застосунок “Повітряна тривога” для українських військових зібрали 10 млн грн. Кошти збирали на проєкт “Армія дронів” протягом восьми місяців.
“Безпілотники ефективно працюють в умовах радіоелектронної боротьби та дозволяють бійцям проводити розвідку, не наражаючи життя на небезпеку”, – пояснив міністр.
Раніше англійську версію застосунку “Повітряна тривога” озвучив актор “Зоряних війн” та амбасадор UNITED24 Марк Гемілл. Також він підтримував збір на данські дрони RQ-35 Heidrun.
Міністр подякував актору та компаніям Ajax Systems і Stfalcon за ініціативу для допомоги нашим військовим.
За дев’ять місяців проєкту “Армія дронів” придбано 3 201 БПЛА.
- Для ЗСУ на фронт відправлять 1,7 тисячі БПЛА, придбаних у межах державної програми “Армія дронів”. Серед них – ударні та розвідувальні коптери, і ті, які мають штучний інтелект, щоб ефективно розпізнавати і знищувати ворожі цілі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.