На російському кораблі «Новочеркаськ» у момент удару могло перебувати близько 80 осіб
Джерело: речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук в етері “Радіо Свобода”
За інформацією ВМС ЗСУ, на момент удару по російському великому десантному кораблю “Новочеркаськ” на його борту могло бути щонайменше 80 осіб.
За словами Плетенчука, на кораблі мав бути персонал навіть у той час, коли він стояв у порту.
“Досить велика частка екіпажу мала перебувати на борту, а екіпаж там становить близько 80 людей. Якщо врахувати цей тип кораблів, то на ньому могли бути й сторонні. Там не могло обійтися без жертв”, – сказав він.
Речник додав, що результати удару по “Новочеркаську” ще встановлюють, адже розвідка на тимчасово окупованій території – складне завдання.
Як відомо, уночі 26 грудня тактична авіація Повітряних сил ЗСУ крилатими ракетами атакувала тимчасово окупований Крим.
Ціллю ПС ЗСУ став російський десантний корабель “Новочеркаськ”, який успішно уражено.
У ЗСУ повідомили, що, наймовірніше, на кораблі був ворожий боєкомплект, зокрема, могли бути БпЛА “шахед”, якими РФ атакує Україну.
- Гауляйтер Кримського півострова Сергій Аксьонов повідомив, що внаслідок нічної атаки на порт у Феодосії є жертви.
В Чехії зіткнулися два пасажирські поїзди. Відомо про 46 постраждалих пасажирів, 15 з них виявилися громадянами України.
Підрозділи Сил оборони України 16 листопада та в ніч на 17 листопада уразили десять російських радіолокаційних станцій і засобів радіоелектронної боротьби. Удари завдали по військових цілях на території РФ та тимчасово окупованого Криму.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку до обміну військовополонених, а також роботу над звільненням цивільних бранців.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Україна та Фінляндія домовилися про спільне виробництво оборонної продукції. Відповідний меморандум підписали міністр оборони України Євгеній Хмара та його фінський колега Антті Гяккянен під час зустрічі у Брюсселі.