На швидку відбудову України знадобиться до 15 млрд доларів
Джерело: Урядовий портал
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на програми швидкої відбудови України необхідно до 15 мільярдів доларів.
“Потреби швидкої відбудови України залишаються на рівні до 15 млрд доларів. Цього року було профінансовано лише частину потреб, решта витрат переходять на 2024 рік”, – зазначив Денис Шмигаль.
А також додав, що була переформатована робота Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України, і тепер до її керівного комітету входять союзники із країн G7 та Європейського Союзу.
За словами прем’єр-міністра, одним із головних завдань платформи цього року і на наступний рік є забезпечити фінансування проєктів відновлення.
Загалом, за його даними, у 2023 році з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на різні програми відновлення було виділено 62,3 млрд грн.
Кошти спрямовані, зокрема, на роботи на об’єктах енергетики, будівництво водогонів, будівництво та відновлення об’єктів інфраструктури, на експериментальний проєкт комплексного відновлення шести населених пунктів, а також місцевим бюджетам для реалізації проєктів на об’єктах соціальної сфери та житлово-комунального господарства.
Також в Україні активно реалізовується запроваджена урядом програма “єВідновлення”, на яку виділено 4,4 млрд гривень. І вже для 16 тисяч українських родин погоджено виплати на ремонти осель.
Зокрема, зараз впроваджуються житлові сертифікати для тих, чиє житло повністю зруйноване, якими можна буде скористатися вже у листопаді. Третій компонент програми — це відшкодування тим, хто зробив ремонти власним коштом.
Важливим питання на сьогодні є гуманітарне розмінування, на яке у проєкті Держбюджету на 2024 рік закладено 2 млрд грн. За словами прем’єр-міністра, відповідно до плану розмінування сільськогосподарських земель на деокупованих територіях потрібно обстежити 470 тис. гектарів.
Крім того, за словами глави уряду, незабаром планується Міжнародна донорська конференція з гуманітарного розмінування України в Хорватії, на якій очікується залучення додаткових фінансових ресурсів від різних країн, донорів та організацій.
Також прем’єр-міністр зазначив, що триває активна робота з партнерами щодо наповнення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок конфіскованих російських активів.
- У межах державної програми “єВідновлення”, якою передбачено грошові виплати на ремонт житла, пошкодженого внаслідок повномасштабної війни, українцям виплатили перший мільярд гривень.
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України готує спільний проєкт з Банком розвитку Ради Європи (БРРЄ) щодо капітальних ремонтів пошкоджених багатоквартирних будинків.
- Напередодні бою українського боксера, чемпіона світу у першій важкій вазі Олександра Усика у Польщі відбувся благодійний аукціон, на якому вдалося зібрати ще один мільйон гривень на відбудову України.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.
Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.