На Сумщині націоналізували активи російського сенатора, який вивозив з України комплектування для флоту РФ

Джерело: СБУ

За матеріалами Служби безпеки України Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Мінʼюсту про стягнення в дохід України активів, які належать підсанкційному сенатору Ради федерації РФ Сергію Калашникову.

Мовиться про націоналізацію 100% статутного капіталу ТОВ “Мотордеталь – Конотоп” на території Сумської області.

Це підприємство є одним із найбільших заводів у Європі, яке виробляє гільзи циліндрів для автомобільних, тепловозних та корабельних двигунів.

До повномасштабного вторгнення РФ продукцію українського заводу Калашников постачав до РФ для потреб російського військово-промислового комплексу.

Зокрема, унікальне комплектування конотопського заводу було необхідне росіянам для виробництва власних військових кораблів.

Крім того, як сенатор Ради федерації РФ від Костромської області, Калашников голосував за ратифікацію “договорів” про визнання так званих “Л/ДНР”.

А після початку повномасштабного вторгнення РФ підтримав “приєднання” тимчасово окупованих регіонів України до складу країни-агресорки.

Досудове розслідування у межах кримінального провадження, розпочатого слідчими Служби безпеки за ч. 4 ст. 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України), триває.

Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.