На Сумщині після ракетної атаки росіян врятували значну частину унікальних ліноритів, присвячених Голодомору
Фото: facebook.com/MNS.GOV.UA
Джерело: ДСНС
Рятувальники на Сумщині зуміли врятувати значну частину унікальних ліноритів, присвячених Голодомору, які були під завалами зруйнованої унаслідок ракетного удару росіян будівлі училища.
29 липня російська ракета поцілила та зруйнувала навчальний корпус Сумського міжрегіонального вищого професійного училища. Тут було розташовано Центр досліджень руху опору Голодоморів на Сумщині.
З початку його відкриття (майже шість років) тут діяла унікальна виставка графічних малюнків Миколи Бондаренка “Україна – 1933: кулінарна книга. Пам’ять людська”.
Експозиція включала 89 робіт.
Після ракетної атаки росіян унікальні роботи, завдяки яким практично весь світ дізнався про Геноцид українців, опинились під завалами.
Водночас завдяки відповідальній та злагодженій роботі підрозділів ДСНС Сумщини, допомозі співробітників закладу та волонтерів більшість ліноритів Миколи Бондаренка – а саме 66 гравюр – були врятовані.
- ЮНЕСКО заявила, що станом на 26 липня в Україні зафіксували пошкодження 274 культурних об’єктів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Найбільше таких зафіксували у Донецькій (78) та Харківській областях (55).
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 6 листопада щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 180 бойових зіткнень.
П’ятий президент України та лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко заявив, що корупційно-кримінальний скандал “Карфаген-2” свідчить про необхідність реформування силових і правоохоронних органів. За його словами, якщо Україна не виконає зобов’язання щодо їхнього оновлення, це може призвести до зупинки євроінтеграції.
6 листопада у Вінниці від ураження струмом на даху вагона загинув 12-річний підліток.
Через пошкодження енергооб’єкта на Житомирщині в Києві погіршилася ситуація з електро- та водопостачанням. Зокрема, у столиці знизився тиск у системі водопостачання.
Нинішній рік може посісти друге місце серед найспекотніших за всю історію метеорологічних спостережень. Про це мовиться у щомісячному звіті кліматичної служби ЄС Copernicus. Водночас 2026 рік може стати й найспекотнішим роком за всю історію спостережень — ймовірність такого сценарію науковці оцінюють у 20%. До цього найспекотнішим був 2024 рік.