На Таврійському напрямку українські воїни нейтралізували або збили понад 260 ворожих БпЛА

Джерело: Олександр Тарнавський у Telegram

На Таврійському напрямку українські захисники нейтралізували або знищили 261 російський безпілотник.

Загальні втрати росіян в живій силі за вчора становлять 503 особи, в озброєнні та військовій техніці – 25 одиниць, не враховуючи БпЛА. Це 9 бойових бронемашин, 8 артсистем, 7 автомобілів та 1 одиниця спецтехніки.

Крім того, Сили оборони України знищили 4 склади боєприпасів та ще 2 важливих об’єкти ворога.

Ще пів десятка російських окупантів були захоплені в полон на Авдіївському напрямку.

Загалом по всій операційній зоні ОСУВ “Таврія” противник за минулу добу вчинив 61 штурмову дію. Водночас на Мар’їнському напрямку відбулося 43 боєзіткнення.

Загалом росіяни завдали 38 авіаударів (майже всі – на Донеччині), 97 ударів дронами-камікадзе, 1 102 обстріли наших позицій, зокрема знову здійснили 5 скидів із БпЛА гранат з отруйною речовиною.

ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.

Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.

Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.

Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.

Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.