«На війні не можна відступити, треба захищати поранених» – як польські медики допомагають українцям на фронті
Джерело: PolskieRadio
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ, польські лікарі прямували на допомогу Україні, рятуючи військових на передовій.
Польський лікар, який працював на лінії фронту, поділився своїм досвідом з журналістами враженнями.
Не можна готуватися до війни. Перший інстинкт — втекти звідти. Але опинившись на передовій, ви не можете відступити. Треба залишатися до кінця і захищати поранених, — зазначив Якуб Щерба, котрий допомагав українським бійцям.
Минулого року ортопед з Люблінця закінчив Сілезький медичний університет у Катовицях. У червні та липні як лікар фонду “W międzyczasie” декілька тижнів перебував на лінії фронту в Україні.
Зауважується, раніше Щерба допомагав українським переселенцям. Та коли більшість повернулися до України, лікар почав шукати інші шляхи допомоги.
Це була моя потреба, я мав це зробити. Інакше це пояснити не можна — це моє внутрішнє прагнення; попри ризик, я почуваюся добре, виконуючи такі завдання, — наголосив він.
Медики, котрі співпрацюють із фондом “W międzyczasie”, допомагають у медичній евакуації вздовж лінії фронту, часто перебуваючи в точках, де точаться важкі бої. Також допомагають і в польових шпиталях.
- Петро Скрипка, доброволець та ветеран “азовського” підрозділу, вирішив зібрати гроші для поранених військових, дійшовши пішки з Києва до Львова. Йому вдалося зібрати понад 596 тисяч грн.
- Надвечір 3 серпня російська армія знов атакувала центральну частину Херсону. Внаслідок обстрілу постраждав волонтер з Норвегії.
- 24 липня відеожурналіст AFP отримав поранення внаслідок атаки російського безпілотника під час репортажів про українську артилерійську позицію поблизу Бахмута.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.