На війні загинув 22-річний український дзюдоїст Станіслав Гуленков

Джерело: Федерація дзюдо України в Instagram

На передовій втратив життя український дзюдоїст Станіслав Гуленков, який загинув ще торік у квітні, але його тіло ідентифіковано лише зараз.

Фото: Федерації дзюдо України

Станіслав Гуленков – майстер спорту України з дзюдо у віці 22 років.

“Захищаючи нашу країну від російських загарбників, віддав своє життя 22-річний майстер спорту України з дзюдо, призер Кубку Європи серед юніорів, неодноразовий призер національних першостей серед кадетів та молоді лучанин Станіслав Гуленков”, – зазначено у повідомленні.

Сержант Станіслав Гуленков загинув 20 квітня 2023 року у районі населеного пункту Новокалинове Донецької області під час виконання бойового завдання. Місце і час його поховання будуть оголошені пізніше.

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.

В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.

25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.

Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.