На замінованому фронті України навіть трупи можуть вбити, – розповіли українські сапери
Джерело: Reuters
Російські окупаційні війська засіяли протипіхотні міни та міни-пастки по всій лінії фронту.
Коли група українських саперів знайшли тіла російських військ на покинутій позиції, щось у трупах виглядало не так.
“Їх було троє-четверо загиблих. Двоє хлопців лежали один на одному, це викликало у нас підозру, тому що якби був вибух, їх би розкинуло в різні боки, а тут один лежить на іншому, – сказав Володимир, український сапер, який розміновує фронт. – Ми добре зробили, що не чіпали їх, тому що коли ми дотягнулися туди з “кошеням”, то побачили, що під ними міна ПМ”.
Кошеня – це складаний сталевий гачок, який сапери використовують для викидання мін-пасток. Його так прозвали за висувні щипці, які вистрибують, як котячі кігті. ПМ – протипіхотна міна радянських часів.
“Він вибухнув і підірвав обох, але ми залишилися цілі, слава Богу”.

Фото: Reuters
Для таких розмінувальників, як Володимир, кожен день несе в собі смертельний ризик, поки вони намагаються зробити землю безпечною – спершу для наступу їхніх товаришів по службі, а зрештою – для мирних жителів, щоб повернутися додому.
“Ми щодня втрачаємо одного сапера – або пораненого, або мертвого. Це небезпечна робота. І незалежно від того, чи наступає ціла бригада, чи близько 12 хлопців виходять на завдання, сапери завжди йдуть першими. Це дуже небезпечно”, – сказав він.
Росіяни “мінують все. Відкривають двері, коробки та ящики, навіть іграшки”, – сказав він. Навіть своїх загиблих: “Вони знають, що наші евакуаційні групи підіймають поранених і вбитих, під якими потім знаходять цю вибухівку. І це дуже небезпечно для нас”.
За словами Олександра, лікаря-анестезіолога 128-ї бригади, який лікує бойові поранення у прифронтовому польовому шпиталі, міни завдали колосальних втрат у перший місяць контрнаступу.
Оскільки міни змусили командирів уповільнити просування, кількість поранених, що прибули до його лікарні, помітно зменшилася. Але сапери все одно гинуть.

Фото: Reuters
“У нас були випадки, коли привозили по п’ять-шість поранених, і більшість з них виявлялися саперами. Отже, там настільки щільно заміновано територію, що навіть один крок від уже розчищеної траси – й це може закінчитися досить фатально”, – сказав Олександр.
Українські заводи налагодили виробництво обладнання, яке допоможе убезпечити саперів. Крім гачків-“кошенят”, підрозділу Володимира надіслали “чоботи-павуки”, які відривають кожну ногу від землі на чотирьох металевих ніжках, тож будь-який вибух, який вони влаштують, не спрацює безпосередньо під тілом сапера.

Фото: Reuters
Олександр, медик, який лікує саперів на фронті, зазначив, що небезпека закінчиться не скоро.
“Саперів точно не вистачає, а враховуючи інтенсивність мінування, навіть після війни сапери будуть однією з основних професій. Нам би хотілося одного разу прокинутися, наче це було жахіття, поганий сон, і ми просто знизали плечима, вмилися холодною водою і все це залишилося десь позаду. Але це реальність”, – сказав він.
- Уряд Хорватії виділив €1 мільйон Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН для допомогти Україні у розмінуванні сільськогосподарських земель.
- Станом на сьогодні Україна має домовленість з донорами про виділення 244 мільйонів доларів та надання спецтехніки на потреби гуманітарного розмінування.
- Хорватія планує провести у Загребі в жовтні конференцію з розмінування територій України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.
Ввечері 9 листопада російські війська атакували Київщину. Під масованим ворожим ударом перебував Вишгород.
Командування російської армії, ймовірно, передає главі РФ Володимиру Путіну фальшиві відеоролики, створені за допомогою штучного інтелекту, про неіснуючі перемоги на фронті в Україні, свідчать джерела, наближені до господаря Кремля.
Володимир Подоляк, старший брат радника Офісу президента України Михайла Подоляка, загинув 19 травня 2024 року у тимчасово окупованій Кирилівці Запорізької області. Відомості про його смерть дослідники отримали з витоку даних Росстату.