На Запорізькій АЕС стався витік води з п‘ятого енергоблоку – МАГАТЕ

Джерело: пресслужба МАГАТЕ

За даними МАГАТЕ, на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС стався витік борованої води з теплоносія першого контуру п’ятого енергоблоку.

Як розповіли в Міжнародному агентстві ядерної енергії, витік стався з першого контуру в контур другого охолодження одного з парогенераторів реакторного блоку №5. Радіоактивності там не виявлено.

Зокрема, як пояснили експерти, в контурі вторинного охолодження було виявлено бор. Зараз цей блок знаходиться в стані “гарячого зупину”.

“Борована вода використовується в первинному теплоносії для підтримки ядерної безпеки”, – йдеться в повідомленні.

При цьому вказано, що після проведення перевірки вдалося встановити, що вміст бору в другому контурі охолодження залишається в межах норми. Радіоактивності там також не виявили.

Попри виткі, росіяни, які контролюють станцію з початку повномасштабного вторгнення, продовжують тримати енергоблок №5 в режимі “гарячого зупину”, який буде повторно оцінений після того, як у тимчасово окупованому Енергодарі запрацюють всі котли, що використовуються для опалення міста.

У третю річницю повномасштабного вторгнення РФ Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Сили оборони України повернули понад 50% території, окупованої росіянами після 24 лютого 2022 року, провели низку ефективних оборонних, а також наступальних операцій. 

Уряд Австралії запровадив цільові фінансові санкції та заборону на поїздки щодо 70 осіб, а також цільові фінансові санкції щодо 79 організацій. Це найбільший пакет санкцій проти Росії з боку Австралії з початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

Президент Володимир Зеленський оприлюднив відео з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За даними аналітиків, Сили оборони України просунулися на Торецькому напрямку, тоді як російські загарбники – на Покровському та Сіверському.

У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну до Києва прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Антоніу Кошта.