Нацбанк вперше збразив на монеті українського «Лелеку»-безпілотника

Джерело: НБУ

22 липня Національний банк України ввів в обіг нову нумізматичну монету із зображенням безпілотника “Лелека-100”. Це друга монета серії “Збройні Сили України”, яка вшановує українську зброю та її творців.

На першій монеті серії зображено береговий ракетний комплекс РК-360МЦ “Нептун”.

“Лелека-100” – український безпілотник компанії DeViRo, який використовується з 2021 року для повітряної розвідки та коригування вогню артилерії. На початку 2023 року Україна стала першою країною світу, що створила окремий рід військ – Сили безпілотних систем, якими керує полковник Вадим Сухаревський.

Фото: Національний банк України

На аверсі монети зображено стилізоване зображення з монітора керування польотом безпілотника “Лелека-100”, на якому відображені ворожі танки, а в центрі – абрис планера комплексу. На реверсі зображено планер розвідувального комплексу в польоті та стилізований абрис птаха лелеки над ним.

Монету номіналом 5 гривень випущено тиражем до 75 000 штук і доступна для придбання в нумізматичному магазині Національного банку.

Наступна зустріч у форматі Україна-США-Європа-РФ може відбутися “найближчим часом” в Об’єднаних Арабських Еміратах.

У зоопарку американського міста Цинциннаті ветеринари надають цілодобову допомогу дев’ятирічній бегемотисі Фіоні, яка проковтнула в’язану шапку. Через ризик кишкової непрохідності фахівці намагаються допомогти тварині позбутися стороннього предмета природним шляхом. 

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Віртуальний музикант Антоніо Рома, створений за допомогою штучного інтелекту, виступить із живим концертом у Мадриді. Оскільки самого виконавця не існує, його образ на сцені втілить іспанський музикант Дієго Амадор-молодший.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, обсяг електроенергії, яку споживають центри обробки даних, до 2030 року може подвоїтися й сягнути 1000 терават-годин на рік. Це створить додаткове навантаження на енергосистеми та призведе до збільшення викидів вуглецю на 70%.