«Надмірна увага іноді стає випробуванням: не всі розуміють, як реагувати на людей зі шрамами», — ветеран Максим Кравченко про життя після поранення

Максим Кравченко — ветеран. До лав Збройних Сил вирішив вступити після повномасштабного вторгнення. Чоловік встиг побувати на Бахмутському, Запорізькому та Авдіївському напрямках. На останньому й отримав серйозні поранення у жовтні 2023 року.

“Прилетів ланцет, вдарив трохи позаду гармати. Ми з побратимами миттєво вибігли, і стався вибух — мене підкинуло, наче щось перевернуло навколо. Відчув, як розбиті обличчя, губа, нога в жахливому стані, а скрізь — уламки”, — розповідає Максим.

Після атаки герою довелося пережити тривале лікування та реабілітацію.

“Перші місяці я жив реабілітацією, віддавався на всі сто відсотків”, — ділиться він. У якийсь момент щоденні процедури стали чимось середнім між роботою і хобі. У той період дуже допомагала підтримка близьких.

Після поранення у Максима залишилося багато рубців на тілі, зокрема на обличчі. Останні бентежать його найбільше — не тільки через зовнішність, а й через фізичний дискомфорт.

“Шкіра на місці рубця часто поколює і свербить, це іноді дратує. Влітку дискомфорт спричиняє сонце, взимку — мороз. Впливає й волосся, яке росте на шкірі. Через це виникає додатковий біль та відчуття печіння”, — каже чоловік.

Зараз Максим проходить лікування у програмі зовнішньої реабілітації “Неопалимі”. Це процедури, які допоможуть позбутися рубців.

“Відновлення шкіри, як мені пояснили, це тривалий і непередбачуваний процес. Медики кажуть, що для значного зменшення рубця може знадобитися від двох до трьох років, усе залежить від індивідуальних особливостей”, — розповідає Максим.

Однак перші результати помітні вже: рубець на обличчі зменшився, колір ближче до тону шкіри, а свербіж — не такий інтенсивний.

Зміни в зовнішності Максим сприймає спокійно, з розумінням.

“Нога, яка залишилася майже нерухомою, — це лише частина цієї історії. Я звик до того, що на тілі залишилися рубці, які завжди нагадуватимуть про поранення. Зараз це частина мене”, — каже герой.

Так само чоловік ставиться й до інших: навіть не завжди помічає чужі шрами чи протези. Наприклад, у реабілітаційному центрі познайомився з пацієнтом без ноги, якого спершу прийняв за лікаря — всі ці особливості перестають привертати увагу.

Однак з досвіду розповідає: не всі люди розуміють, як поводитися, коли бачать шрами на тілі. Надмірна увага іноді стає випробуванням.

Одного разу в магазині молодий чоловік довго розглядав обличчя Максима. Герой поцікавився, чи той хоче щось спитати. Незнайомець хоч і заперечив, але продовжував дивитися.

“Хочеться, щоб суспільство виявляло повагу, розуміння, або просто спокійно ставилося до зовнішнього вигляду ветеранів”, — каже Максим.

Соціалізуватися після поранення найбільше допомагають інші ветерани. Спільні реабілітаційні програми, зустрічі — це спосіб відчути себе частиною спільноти та не втратити зв’язок з тими, хто пройшов те саме.

На думку Максима, допомогу та інформацію для ветеранів варто об’єднати в єдиному центрі, де кожен зможе знайти повний список пільг, правову, психологічну допомогу, а також реабілітаційні центри.

Держава має працювати над створенням доступних програм і спільнот для тих, хто повернувся з війни, щоб допомогти їм знайти своє місце у світі.

Навчитися ставитися з розумінням і повагою до поранених має й суспільство, яке наразі не завжди готове до діалогу.

Тільки так усі люди — з пораненнями, з ампутаціями, зі шрамами, зможуть почуватися повноцінними членами спільноти.

Проєкт “Інформаційна кампанія, направлена на зниження рівня стигматизації у суспільстві людей з рубцями та шрамами, отриманими внаслідок війни” реалізує ГО “УВЦ” за підтримки ПРООН у межах проєкту “Протимінна діяльність в Україні” за фінансової підтримки уряду Іспанії.

Фонд британського принца Гаррі Archewell Foundation пожертвує 500 тисяч доларів на проєкти, у тому числі Всесвітньої організації здоров’я (ВООЗ), для допомоги розробки протезів та надання іншої допомоги дітям із Гази та України.

Росія системно позбавляє громадянства кримських татар, засуджених за політичними мотивами, одночасно погрожуючи депортацією після відбуття терміну ув’язнення. Про це повідомила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва.

9 вересня на 30-му засіданні у форматі “Рамштайн” партнери оголосили про нову посилену військову допомогу Україні.

В Європейському парламенті відзначили історію українського хлопця Олександра та його бабусі, які до початку повномасштабного вторгнення Росії проживали в Маріуполі.

Російський дрон атакував будинок польського подружжя саме тоді, коли вони дивилися по телевізору новини про безпілотники РФ, що порушили повітряний простір Польщі.