Нафтогазові доходи Кремля обвалилися на чверть
Джерело: Reuters
Доходи федерального бюджету Росії від нафти і газу впали на 24% у 2025 році – до найнижчого рівня з 2020 року через обвал цін на нафту та зростання рубля, свідчать дані Мінфіну РФ.
Так, за весь 2025 рік доходи Кремля знизилися до мінімального рівня з 2020 року і становили 8,5 трлн рублів.
Проти з 2024 роком надходження скоротилися на 24%.
Доходи від нафти і газу є основним джерелом коштів для Кремля, складаючи чверть надходжень федерального бюджету, які були виснажені через значні витрати на оборону та безпеку з моменту початку Росією повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року.
Різке падіння нафтогазових доходів відбулося у грудні 2025 року, коли до російського бюджету надійшло 447 млрд рублів проти 790 млрд рублів роком раніше (–43%).
У 2026 році російська влада розраховує зібрати 8,9 трлн рублів нафтогазових доходів. Водночас за нинішньої ціни на російську нафту та за курсу рубля фактичні доходи за результатами року можуть виявитися на 3,5 трлн рублів нижчими запланованих.
Додамо, з 31 січня Велика Британія знизить граничну ціну на російську нафту з $47,6 до $44,1 за барель, мовиться у документі Управління з імплементації фінансових санкцій (OFSI). Раніше аналогічне рішення ухвалив Євросоюз.
Країни G7, Євросоюз та Австралія впровадили граничну ціну на російську нафту у грудні 2022 року. Спершу вона становила $60 за барель, тоді як у 2025 році її знизили до $47,6 за барель.
Тим часом, глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
Раніше Букви повідомляли, що доходи федерального бюджету РФ від нафти і газу у листопаді минулого року просіли на 33,8%.
Загалом за результатами одинадцяти місяців 2025 року доходи від продажу енергоносіїв скоротилися на 22,4%, або 2,3 трильйона рублів, до аналогічного періоду минулого року – до 8,0 трильйонів рублів.
Спершу Мінфін РФ розраховував зібрати в нинішньому році 10,94 трильйона рублів нафтогазових доходів, проте низькі ціни на нафту і зміцнення рубля змусили російську владу скоротити прогнозований обсяг доходів від продажу енергоносіїв майже на чверть від плану – до 8,65 трильйона рублів проти 11,13 трильйонів.
Тоді як у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.
- Ціни на нафту в середу, 7 січня, знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Венесуела “передасть” Сполученим Штатам від 30 до 50 мільйонів барелів санкційної нафти.
- За даними російських медіа, постачання російської нафти до Китаю трубопроводом, який проходить через територію Казахстану, опинилися під питанням через санкції США проти “Роснафти”.
- Учасники ОПЕК+ вирішили не реагувати на обвал цін і залишили обсяги видобутку нафти на попередньому рівні. Група вирішила дистанціюватися від політичних конфліктів у Венесуелі та на Близькому Сході.
У рамках послідовних заходів зі зниження наступального та воєнно-економічного потенціалів російського агресора підрозділи Сил оборони продовжують завдавати ураження по важливих логістичних об’єктах ворога в глибині його території та на ТОТ України.
У січні 2026 року росіяни випустили по Україні 91 балістичну ракету — найбільший місячний показник за час повномасштабної війни. На тлі посилення ворожих атак, Міноборони працює над прискоренням постачання ракет для комплексів MIM-104 Patriot із європейських складів.
Суд визнав винним у держзраді 35-річного киянина, засудивши до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Чоловік добровільно допомагав російському ФСБ коригувати удари по українській енергетиці, критичній інфраструктурі та військових.
16 лютого президент Володимир Зеленський доручив керівництву Повітряних сил, Міноборони та “Укренерго” протягом дня підготувати додаткові заходи захисту на тлі даних розвідки стосовно підготовки нового масованого обстрілу з боку РФ.
Сили оборони України у ніч на 16 лютого уразили райони зосередження живої сили російськиї армії, вузол зв’язку та пункт управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. Інформація про втрати противника та масштаби завданих збитків нині уточнюється.