Нафтовий експорт РФ просів до найнижчого рівня за три місяці
Джерело: Bloomberg
Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.
За чотири тижні по 9 серпня експорт становив у середньому 3,71 млн барелів на добу.
Падіння відбулося після періоду зростання експорту, котрий був пов’язаний з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. Через пошкодження НПЗ частина нафти, яку не могли переробити всередині країни, спрямовувалася на експорт.
Короткочасне затишшя в ударах по нафтопереробних заводах у другій половині минулого місяця, коли Київ переключився на атаки танкерів у Чорному морі та складів на заході Росії, дало змогу російським заводам частково відновити роботу та збільшити обсяги переробки.
Найбільші проблеми виникли з відвантаженням через чорноморський порт Новоросійськ, де обсяги роботи залишалися приблизно на половині від нещодавніх пікових значень. Також минулого тижня суттєво скоротилися операції в балтійському порту Усть-Луга.
Проте, цього місяця удари по НПЗ почастішали. Лише за перший тиждень серпня сили Києва атакували п’ять російських НПЗ і ще два цього тижня.
Атаки на судна, ймовірно, знизили завантаження в Новоросійську, котрий минулими тижнями працював приблизно наполовину від пікових рівнів. Загострення змусило Анкару ненадовго призупинити прохід через Турецькі протоки для суден, що йдуть у порти Росії та України. Відвантаження з балтійського порту Усть-Луга минулого тижня також було значно нижчим проти пікових значень.
За тиждень до 9 серпня 32 танкери завантажили 22,78 млн барелів російської нафти проти 24,49 млн на 35 судах тижнем раніше.
Обсяг російської нафти в морі до 9 серпня скоротився приблизно до 107 млн барелів. Основними покупцями російської нафти залишаються країни Азії. За чотири тижні до 9 серпня постачання до Китаю становили близько 1,16 млн барелів на добу, тоді як обсяги на танкерах із напрямком до Індії тимчасово знизилися.
Зауважимо, у липні українські удари по російських нафтопереробних заводах, танкерах, портах і трубопровідній інфраструктурі стали одними з наймасштабніших від початку повномасштабної війни. Bloomberg нарахував щонайменше 30 атак за місяць.
- Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
- Рязанський нафтопереробний завод у Росії зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 29 липня. За оцінками галузевих джерел, підприємство не зможе відновити роботу близько двох тижнів.
- 29 липня та в ніч на 30 липня в межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих об’єктів противника.
- Тюменський нафтопереробний завод у Росії повністю припинив переробку нафти та виробництво нафтопродуктів після атаки українських безпілотників 25 липня.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.
На Донеччині затримали ще одного агента російської воєнної розвідки. Зловмисник наводив керовані авіабомби та ударні дрони рашистів на Слов’янському напрямку.
Представник партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН) у Бундестазі з питань зовнішньої політики Маркус Фронмаєр під час візиту до Москви обговорював із головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером можливість відновлення постачання російського газу до Німеччини.