Напруга між Зеленським і Залужним: звідки вона взялася

Джерело: “Українська правда”

У медіапросторі вже не перший місяць підіймають тему протистояння президента Володимира Зеленського та Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Навколо цієї напруги, яка виникла ще у квітні 2022 року, чимало чуток, зокрема про зняття з посади Залужного.

20 листопада до України з неоголошеним візитом приїхав глава Пентагону Ллойд Остін. Видання підкреслило, що розмова Головнокомандувача з ним стала додатковим каталізатором напруги між військовим і політичним керівництвом у Києві.

“Є таке враження, що після приїзду Остіна Зеленський наблизився до рішення про заміну Залужного. На ставках навпаки зникли сварки і почались жарти, але це дуже холодний і їдкий такий гумор. Президент питає, типу “що, ми героїчно наступаємо – відійшли на 200 метрів?”, а Валера гнівно мовчить”, – переказував атмосферу у верхівці один із членів ставки.

Тим часом на Банковій називають повідомлення про конфлікт “російською ІПСО” і “роботою на Кремль”.

З початком вторгнення вже була напруга

На початку березня 2022 року довіра українців до Зеленського становила 93%, проте на 5% більше довіряли Збройним силам України. За даними УП, оточенню президента цікаво, через кого персоніфікують армію. У результаті ним став головком ЗСУ Валерій Залужний.

Однією з причин конфлікту стало створення Залужним іменного благодійного фонду. В ОПУ вважали, що цей фонд може перерости у політичну силу.

“У Валерія Федоровича спершу і з президентом, і з усіма в ОПУ були нормальні відносини, але з квітня 22-го року почався якийсь капець. Федоровичу так морочили тоді голову з фондом, що він від нього відразу відмовився”, – згадали співрозмовники з Генштабу.

Зокрема, можливі амбіції Залужного хвилювали голову Офісу президента Андрія Єрмака. Він, перебуваючи із президентом в укритті, так званому “Об’єкті №1”, регулярно звертав увагу всього оточення Зеленського на головкома.

“Ми ще ніхто ні про що не думали, а Андрій щодня щось про Валеру підкидав. То у нього фонд, то він – дуже медійний, то у нього в оточенні “одні порохоботи”, то ще щось. Це виглядало дивно, але тоді було не дуже до того”, – пригадує в розмові один із членів владної команди, який мав доступ в “Об’єкт №1”

Проте Залужний не був надто медійним, що створило ефект, як у серіалі “Молодий Папа”. Тобто, його кожна заява чи будь-яка інша його активність миттєво ставала явищем і викликала реакцію суспільства.

Напруга ставала помітнішою, коли український наступ на півдні застопорився.

Військово-політична гра

“Зеленський приніс елементи політики в керівництво армією, тобто зону відповідальності Залужного. Натомість головком ЗСУ поза власною волею став помітним явищем у політичній реальності, тобто сфері життєвих інтересів президента”, – йдеться у повідомленні.

За два роки повномасштабної війни президент став користуватись статусом верховного головкома, долучаючись до воєнного планування і командування. У жорстко ієрархізовану структуру ЗСУ у такий спосіб привнесли невластиві для неї форми поведінки.

Також Зеленський став комунікувати окремо з командувачами Сухопутних військ Олександром Сирським чи Повітряних сил Миколою Олещуком, що порушувало контакт Залужного зі своїми підлеглими. Оскільки головнокомандувач отримував із затримкою або взагалі не отримував деякої інформації.

“Розумієте, часом є враження, що Зеленський має два види ЗСУ: “хороші”, якими командує Сирський та інші фаворити, і “погані”, які підпорядковуються Залужному. Це дуже демотивує головкома і головне – заважає командувати всією армією”, – описує проблему людина з близького оточення Залужного.

Також прикладом політичної поведінки Зеленського стала медійна історія щодо звільнення керівників обласних центрів комплектації та перевірки їхніх статків. Після цього вже під час Ставки слово дали Залужному, який сказав: “Хочу подякувати правоохоронцям, тема корупції важлива. Але також хочу озвучити свіжі дані по мобілізації”. А там різке падіння по всіх областях”.

Тобто подібні кроки мали складні наслідки з військової точки зору, хоча виглядали швидким і рішучим виконанням запиту суспільства на справедливість.

Схожий ефект мали кадрові перестановки, як от звільнення командувача ССО Хоренка, командувачки медсил Остащенко чи можлива відставка командувача Об’єднаних сил Наєва. Причиною є те, що зараз такі кроки вносять нестабільність у командну вертикаль.

Найбільший градус напруги піднявся після початку контрнаступу на півдні

ОПУ має претензії щодо розрахунку необхідних сил і засобів, оскільки, виходячи з них, політичне керівництво вибивало допомогу у партнерів і комплектувало нові підрозділи. Фактично бойові дії виявилися набагато важчими, а росіяни мали достатньо часу, щоб збудувати страхітливих масштабів мережу оборони. Також у ЗСУ відчутний брак сил для такої операції, зокрема через те, що не отримали всіх обіцяних постачань і вимушені констатувати повне домінування росіян у повітрі.

Раніше Банкова “брендувала” наступи, на кшталт “Фортеця Бахмут”, а за ними – і західні партнери України. Якби не було політичної розкрутки контрнаступу, то суто воєнні проблеми боїв на півдні було б куди легше сприйняти.

У результаті Зеленський здійснив проникнення у воєнну сферу Залужного, а головком вдерся на політичне поле Зеленського, хоча нічого медійного для цього не робив. Головнокомандувач же постійно нагадує, що не має партій або якогось громадського руху.

На тлі цього у Залужного постійно зростають рейтинги довіри, а в Зеленського – навпаки. Інших конкурентів у Володимира Олександровича немає.

Відставка Залужного: за чи проти

До нового року Україна потребує нових постачань зброї та боєприпасів. Тобто треба наперед знати про потреби ЗСУ, тому Генштаб має представити політичному керівництву свій стратегічний план, під реалізацію якого військові муситимуть розписати потреби.

“Ми чекаємо на комітеті план війни вже багато часу. Генеральний штаб має скласти планування: я хочу наступний рік воювати ось так, мені треба стільки-то людей, мені треба стільки-то грошей. І цього плану немає ні в кого”, – обурювався в останньому інтерв’ю Наталії Мосейчук голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

Нині проблема не в тому, що плану немає, а в тому, що реальний план виходу на кордони 1991 року не влаштовує ні політичне керівництво, ні західних партнерів. Для його реалізації потрібно сил і засобів на 350-400 мільярдів доларів.

“Остін (глава Пентагону, – ред.) потім нам же розказував , що Залужний скаржився, як йому заважають, що Офіс не такий, той не такий, інший не такий. Ну, ясно, що й президент про такі розмови дізнався. І вони не сприяють довірі”, – додав вже згаданий високопосадовець Сил оборони.

На сьогодні ймовірною заміною може стати Сирський. Але у нього є дві проблеми: він не викликає належного медійного зацікавлення та не може позбутись в армії важкого амплуа командира, який не рахується із втратами.

Проте у випадку відставки Залужний просто в цей момент неминуче стане яскравою політичною фігурою. На Банковій це чудово розуміють, тому принаймні значна частина команди президента – категорично проти відставки нинішнього головкома.

• Президент Болгарії Румен Радєв використав право вето для заблокування ініціативи щодо безоплатної передачі Україні бронетехніки. Він повернув на новий розгляд у парламент закон про ратифікацію угоди.