Нардепка Безугла виступила проти «кенселінгу» росіян
Джерело: Мар’яна Безугла у Фейсбуці
Народна депутатка Мар’яна Безугла висловилася проти “кенселінгу” російської опозиції та усієї нації.
“Не підтримую зараз повний «кенселінг» російської опозиції, оскільки неодноразово писала, що росія є доволі стабільною державою і не розвалиться в найближчому майбутньому. Ми не можемо відміняти усю націю. Ще у 2022 році була проти знецінення потужного ворога”, — сказала вона.
За її словами вона помітила парадокс, що “з одного боку, українці підтримують Олександру Матвійчук, яка ще у 2022 році вийшла на одну сцену з росіянами, щоб отримати разом з ними Нобелівську премію миру, а з іншого — у 2024 році хейтять будь-яку згадку про російську опозицію”.
Вона назвала таку “непослідовність” для ворога “ґрунтом” для маніпуляцій та поширення наративів про “нашу недалекість”.
“Поки що відповідей немає, адже у нас завжди проблеми з послідовними стратегіями. Якщо досі в ЗСУ немає плану, про що я вже кричу рік, то що можна говорити про інші питання? Такі справи. Але з цією несистемною ситуацією національної свідомості легко опинитися в кліщах чисто проросійських “партій миру”, як було вже не раз в українській історії. Коли сперечалися про інтенсивність “кенселінгу” росіян, а отримали чергового Медведчука”, — додала Безугла.
Скриншот: Мар’яна Безугла / Фейсбук
- 17 липня народна депутатка Мар’яна Безугла вийшла з фракції “Слуга народу” за власною заявою.
- Співголова фракції “Євросолідарність” Ірина Геращенко прокоментувала вихід Безуглої з партії і зауважила, що вона все ж залишається позафракційною депутаткою.
- Під час знімання виступу у Верховній Раді в кадр декілька разів “влізла” нардепка Мар’яна Безугла, підстрибуючи та усміхаючись.
- 22 липня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвитку підтримав на голосування виключення зі свого складу заступниці голови комітету народної депутатки Марʼяни Безуглої. Сама депутатка заявила про “кругову поруку”.
- Народну обраницю Мар’яну Безуглу не змогли виключити з парламентського комітету нацбезпеки та оборони, оскільки депутати від “Слуги народу” покинули засідання комітету під час розгляду цього питання.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.