Нардепка Ніна Южаніна застерегла від підвищення роздрібних цін на пальне, що спричинить зростання собівартості продукції та послуг

Джерело: пресслужба “Європейської Солідарності”

Народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна застерегла, що підвищення роздрібних цін на бензин та дизпаливо спричинить зростання собівартості продукції та послуг.

Народна обраниця зауважила, що роздрібні ціни на бензин в Україні можуть сягнути 60 гривень за літ, на дизельне пальне – до 55 гривень за літр.

“З 1 липня 2023 року, відколи повернуто довоєнне оподаткування ринку пального, бензин подорожчав трохи менше ніж на 4 грн/л, дизпаливо – більш ніж на 4 грн/л”, – нагадала нардепка.

За її словами, липень у питанні ціноутворення на ринку минув досить спокійно завдяки значним запасам, сформованим мережами АЗС у травні і червні.

Однак нове пальне дедалі більше заміщає попередні обсяги з низькою собівартістю, і до середини серпня цей процес завершиться.

“На вартість пального також вплине його подорожчання на світовому ринку і складна ситуація, що утворилася на півдні після обстрілу ворогом українських портів (впливає на завезення пального танкерами по морю)”, – констатувала депутатка.

Як відомо, закон № 2618 було прийнято ще у вересні минулого року. Ним з 1 липня 2023 року передбачено повернення стандартної ставки ПДВ 20% (замість ставки 7%, яка діяла раніше), а також підвищення акцизів:

  • на бензин – 213,5
  • на дизель – 139,5
  • на скраплений газ – 52
  • на біодизель – 106
  • на паливо альтернативне – 162 євро за 1000 літрів.

Южаніна додала, що на деяких АЗС ціни на бензин вже зросли до 59 гривень за літр.

“Чи варто говорити, що підвищення вартості пального тягне за собою зростання цін практично на все. Чи варто акцентувати на тому, що за відсутності електроенергії (про що сьогодні попереджають всі радники ОП) , що очікується через загрозу подальшого пошкодження енергосистеми вже восени, проблем для населення стане все більше. Ціна на заправку генераторів буде непосильною, на жаль”, – наголосила Ніна Южаніна.

Уряд Кіра Стармера опинився під тиском через відмову засудити ультиматум Дональда Трампа щодо Ірану. Британські законодавці вимагають негайно заборонити США використовувати авіабази королівства для можливих атак на цивільні об’єкти.

Після заклику прем’єра Пакистану Шехбаза Шарифа до 14-денної паузи в бойових діях, Іран надав перший стриманий, але позитивний відгук. Поки Дональд Трамп зважує доцільність відтермінування своїх ударів, у Тегерані підкреслюють свою рішучість діяти за обставинами.

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) озвучив пряму погрозу щодо знищення одного з наймасштабніших у світі центрів обробки даних, який будує компанія OpenAI в Абу-Дабі. Об’єкт вартістю 30 мільярдів доларів став головною мішенню іранських спецслужб на тлі загострення конфлікту в регіоні.

Понад пів сотні законодавців зажадали усунення Дональда Трампа від посади. Причиною стали його агресивні публікації щодо Ірану, які опоненти назвали небезпечними для світового правопорядку та безпеки військ США.

Президент США Дональд Трамп повідомив про проведення “напружених переговорів” у справі іранського ультиматуму. Попри загрозу масштабних ударів по енергетичних об’єктах Тегерана, Білий дім наразі розглядає ініціативу Пакистану щодо двотижневої паузи в бойових діях.