Наслідки атаки російських БпЛА у Солом’янському районі Києва (ФОТО)
Джерело: Букви
Вночі та вранці 25 листопада війська РФ масовано атакували українську столицю десятками безпілотників.
Тривога у Києві тривала понад 6 годин. За цей час, за даними КМВА, над столицею збили близько 50 “шахедів”.
Попри відмінну роботу ППО, у місті все є низка пошкоджень, спричинені падінням збитих БпЛА.
Чи не найбільше наслідків – у Солом’янському районі столиці. Тут постраждало двоє осіб, у яких гостра реакція на стрес, госпіталізація їм не знадобилась.
Також в цьому районі, у 5-поверховому будинку сталося руйнування на другому поверсі, вибиті шибки з першого по п’ятий поверх. В будівлі було заблоковано дві жінки.
Також в Солом’янському районі сталося загоряння на території дитячого садочку і на іншій локації – в нежитловому приміщенні на площі 100 метрів квадратних.
- Амбасадорка США в Україні Бріджит Брінк прокоментувала нічну російську атаку БпЛА по Україні й подякувала Силами протиповітряної оборони за їхню роботу.
- Внаслідок масованої атаки по Києву російськими дронами постраждало 5 осіб, серед них – 11-річна дитина.
- У Повітряних силах уточнили, скільки ворожих безпілотників було збито під час масованої атаки РФ 25 листопада.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.