НАТО має перетнути «всі червоні лінії» та витіснити Росію з України – президент Естонії
Джерело: Kyiv Independent
Президент Естонії Алар Каріс заявив, що союзники по НАТО повинні зробити більше, щоб допомогти захистити Україну, перетнувши всі так звані “червоні лінії”.
“Тепер ми, ймовірно, усвідомлюємо, що маємо перетнути всі ці червоні лінії, а потім почати витісняти Росію з України”, — сказав він в інтерв’ю.
Президент Естонії додав, що боятися більше нічого, оскільки “Росія вже перетнула всі червоні лінії. Немає сенсу боятися ескалації”.
За словами Каріса, країни НАТО повинні зробити більше для власної оборони, а Україні потрібно дозволити завдавати ударів по території Росії західним озброєнням.
- 12 вересня президент Естонії Алар Каріс прибув до Києва.
- Естонія передала Україні зенітно-ракетні комплекси малої дальності Mistral та ракети до них.
- Прем’єр-міністрка Естонії Каї Каллас заявила, що в наступні чотири роки країна продовжить надавати Україні військову допомогу у розмірі 0,25% внутрішнього валового продукту Естонії.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.